Скалецька: МОЗ має діяти на користь пацієнтів, а не монополій

Ситуація із монополією шведського виробника Molnlycke Health Care на постачання повʼязок для пацієнтів із орфанним захворюванням - бульозним епідермолізом підняла серйозні питання щодо перегляду медичної документації (настанови на основі якої був складений протокол) і складу робочих груп, які їх формують. Як зазначила колишня міністерка з охорони здоров’я Зоряна Скалецька в ексклюзивному коментарі УНН, Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) має обов’язково розібратися у ситуації та зробити все необхідне для забезпечення інтересів пацієнтів.

Контекст

Комітет ВР з питань здоровʼя нації розглянув на своєму засіданні в четвер ситуацію із забезпеченням хворих на бульозний епідермоліз повʼязками. Під час обговорення проблеми представники Антимонопольного комітету України вказали на те, що наразі відсутня конкуренція у постачанні повʼязок, що говорить про монополію шведської компанії Molnlycke Health Care та системну корупцію. Рішення депутати поки не ухвалили і дали МОЗ час на вивчення ситуації і підготовку відповідних пропозицій.

Така ситуація на ринку склалася через те, що у 2016 році Міністерство охорони здоров’я затвердило адаптовану клінічну настанову лікування хворих на бульозний епідермоліз, в якій для обробки ран було рекомендовано використовувати пов’язки виключно одного виробника – шведської компанії Molnlycke Health Care. Ця настанова формувалась на основі рекомендації 2012 року. Цей документ ліг в основу  клінічного протоколу. Ці документи не переглядалися вже 9 років, попри появу на ринку якісних і дешевших аналогів. За словами експертів, через таку ситуацію лікарі навіть не можуть офіційно рекомендувати пацієнтам дешевші, але не менш якісні аналоги шведських повʼязок, а у державних тендерах не можуть брати участь інші виробники.

"У нас є дуже багато затверджено медичних настанов і протоколів. І є така, скажімо, певна періодичність їхнього перегляду. І, дійсно, з 2016 року вже мав би бути час, щоб цей протокол (з лікування людей-метеликів – ред.) переглянути", - зазначила Зоряна Скалецька.

Вона зазначила, що затвердження медичної документації із вказанням єдиного виробника у 2016 році могло бути зумовлене тим, що тоді в Україні були зареєстровані лише повʼязки шведської компанії. Однак з того часу мало відбутися оновлення документів, яке б врахувало зміни на ринку та появу нових виробників. "Перегляд настанов і протоколів — це звична практика у всіх розвинутих країнах, і МОЗ має дотримуватись цього принципу", — зазначила ексміністерка.

Зоряна Скалецька також звернула увагу на те, що раніше у складі робочих груп могли бути особи, які мали конфлікт інтересів, що часто призводило до створення штучних монополій. "Це була серйозна проблема, яку довелося викорінювати. У робочі групи дуже часто включалися люди,  якщо брати до уваги попередні роки, які, скажімо, мали певний конфлікт інтересів, і не мали б бути в комісіях, не мали б приймати рішення і голосувати. І оця практика, вона вже на сьогодні максимально викорінюється", — додала вона.

За словами Зоряни Скалецької, важливо, щоб МОЗ вже зараз скликало робочу групу та почало перегляд медичної документації. "На наступному засіданні комітету МОЗ має прозвітувати про результати роботи", — зазначила вона. Скалецька додала, що ситуація з документацією має бути вирішена прозоро та з урахуванням інтересів пацієнтів. МОЗ повинно не лише реагувати на зауваження, але й активно вдосконалювати процес перегляду, забезпечуючи якісні медичні послуги для всіх громадян.

Вона підкреслила, що орфанні захворювання потребують особливої уваги, адже через рідкість цих хвороб у державних органів може бути недостатньо інформації для швидкого реагування.

Скалецька також наголосила на важливості партнерства між державою та громадськими організаціями. "Саме громадські організації часто стають джерелом інформації про потреби пацієнтів, і це має бути двостороння взаємодія", — додала вона.

Додамо

Раніше УНН отримав інформацію, яка вказує на те, що шведська компанія Molnlycke Health Care, яка займає монопольне становище на українському ринку медичних пов’язок для пацієнтів з бульозним епідермолізом, може бути причетною до фінансування громадської спілки "Орфанні захворювання України", яку очолює Тетяна Кулеша. Спілка фактично стала рупором компанії, що допомагає зберігати монополію Molnlycke на ринку медичних пов’язок в Україні, та лобіює її інтереси.

У своїх публічних виступах Кулеша постійно наголошує, що альтернативи шведським пов’язкам немає, і захищає продукцію Molnlycke, попри наявність якісних та дешевших аналогів, які успішно використовуються в інших країнах.

Експерти, опитані УНН, зазначають, що ситуація навколо Molnlycke Health Care має явні ознаки конфлікту інтересів і корупційної складової. Водночас спроби інших виробників запропонувати альтернативні пов’язки для державних тендерів блокуються завдяки впливу "Орфанних захворювань України" та її лідерки.

Нагадаємо

УНН розпочав розслідування, щоб зʼясувати, як шведській компанії Molnlycke Health Care, що спеціалізується на виробництві пов’язок, вдалося створити монополію на українському ринку. Адже виробник забезпечив собі безапеляційне домінування в державних тендерах для закупівлі засобів для догляду за ранами для хворих із бульозним епідермолізом. На ринок, наприклад, намагаються не допустити в тому числі українського виробника, який пропонує такі ж супертонкі повʼязки, але в чотири рази дешевше. Попередній аналіз зокрема виявив можливий конфлікт інтересів у тендерних закупівлях через громадську спілку, яку очолює Тетяна Кулеша. Зокрема, є обґрунтовані підозри вважати, що Molnlycke Health Care використовує Кулешу для лобіювання власних повʼязок.

Довідково: Бульозний епідермоліз – рідкісне генетичне захворювання, що робить шкіру надзвичайно крихкою. Таких хворих ще називають люди-метелики. Навіть незначний механічний вплив може спричинити утворення пухирів, відкритих ран та рубців на їхній шкірі. Це порушення впливає не лише на шкіру, а й на нігті, волосся, слизові оболонки. Лікування включає спеціальний догляд за ранами, використання захисних пов’язок, медикаментозну терапію та хірургічне втручання в тяжких випадках. Через значний вплив на якість життя пацієнтів, забезпечення доступу до необхідних засобів догляду є критично важливим. Наразі таких хворих в Україні понад 300.