Кримінальне переслідування без податкових порушень: що не так зі справами БЕБ проти авіакомпаній
Київ • УНН
Бюро економічної безпеки розслідує справи проти авіакомпаній, прирівнюючи лізингові платежі до роялті. Правоохоронці ігнорують міжнародні конвенції, наявну судову практику, а також податкові перевірки, які не виявили порушень.
Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження проти щонайменше п’яти авіакомпаній через лізинг літаків і вертольотів у нерезидентів України. Слідчі прирівнюють такі лізингові платежі до роялті та вважають, що компанії мали б сплачувати додаткових 15% податку в Україні. Водночас законодавство щодо оподаткування таких операцій не змінювалося і раніше ця практика не викликала претензій з боку контролюючих органів. Правоохоронці застосовують нове тлумачення до операцій минулих років, ігноруючи міжнародні конвенції та наявну судову практику, пише УНН.
Справи БЕБ щодо лізингу
Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше 5 авіакомпаній, зокрема МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", Н3Operations та "Скайлайн" мали сплатити в український бюджет додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Для цього лізингові платежі в БЕБ прирівнюють до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як "обладнання".
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року, коли попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті.
У цій публікації ДПС зазначає, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили на користь нерезидентів 13,1 млн грн доходів у вигляді лізингу і при цьому не сплатили 15% роялті в Україні.
Очевидно керуючись вказаною публікацією БЕБ отримало аналітичні висновки податківців про те, що українські авіаперевізники мали б сплачувати роялті за лізинг повітряних суден, які надалі лягли в основу кримінальних справ. Окрім того, що оренду літаків і вертольотів вважають користуванням обладнання, правоохоронці також ігнорують факт наявності міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством. Саме ці договори визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зауважити, що і до 2024 року і після українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки і лише одна з них встановила порушення з оподаткування лізингу. Решта таких порушень не виявила.
За результатами одної перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
Проте відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні провадження відразу щодо пʼяти авіакомпаній.
Нове трактування – заднім числом
Однією з найбільш дискусійних особливостей цих кримінальних справ стала спроба застосувати до операцій багаторічної давності підхід, який раніше державою ніколи не використовувався.
Як вже зазначалось, протягом десятиліть договори оперативного лізингу повітряних суден виконувалися за усталеною практикою, що відповідала положенням Податкового кодексу України, міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування та офіційній позиції контролюючих органів.
Йдеться про донарахування податкових зобов'язань за операціями, які здійснювалися багато років тому відповідно до чинної на той момент практики застосування законодавства.
Юристи неодноразово наголошували, що подібний підхід суперечить принципу правової визначеності, який є одним із фундаментальних принципів верховенства права. Бізнес не може нести відповідальність за те, що державний орган через 7 років самостійно вирішив по-іншому тлумачити норми, які весь цей час застосовувалися однаково.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося
За його словами, податківці разом із правоохоронцями намагаються оподаткувати лізинг як роялті не в майбутньому, а заднім числом.
За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення
Юристи пояснюють, що аналітичні довідки чи висновки не можуть самі по собі замінити акт податкової перевірки, податкове повідомлення-рішення або судове рішення. Вони не встановлюють узгодженого податкового зобов’язання і не мають підміняти повноцінну процедуру доведення порушення.
Мельниченко стверджує, що всі ці документи фактично є шаблонними: у них змінюються лише назви компаній та суми лізингових платежів, тоді як текст, аргументація і навіть помилки залишаються однаковими.
На його думку, якщо вимоги про донарахування платежів за сім років будуть реалізовані, більшість українських авіакомпаній не зможуть продовжити роботу.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути
Хто має тлумачити закон
Ще однією проблемою експерти авіаційної галузі називають сам механізм появи нової позиції.
Жодних змін до Податкового кодексу щодо оподаткування лізингових платежів парламент не ухвалював. Не змінювалися й положення міжнародних конвенцій, які мають пріоритет над нормами національного законодавства у сфері міжнародного оподаткування.
Попри це, правоохоронні органи самостійно почали застосовувати нове тлумачення закону, прирівнюючи лізингові платежі до роялті.
Правники звертають увагу, що питання офіційного тлумачення законодавства не належить до повноважень правоохоронних органів. Якщо існує правова невизначеність або різне розуміння норми, остаточну оцінку має давати суд, а не слідчий чи детектив у межах кримінального провадження.
Якась аналітична довідка податкової... Є в нас суд, який може тлумачити норми закону, і сам законодавець. Питання, чому податкова не звертається за встановленим порядком до тлумачення
Варто зауважити, що в Україні вже сформувалась судова практика з питань лізингу. Зокрема, Шостий апеляційний адміністративний суд у справі ТОВ "Рейл Лоджистік" дійшов висновку, що транспортні засоби не є об'єктами інтелектуальної власності, а отже платежі за їх використання не можуть автоматично вважатися роялті. Суди в інших справах займали аналогічну позицію. Однак в БЕБ очевидно вирішили проігнорувати позицію суддів.
Ризики для всієї галузі
Представники авіаційної галузі наголошують, що проблема давно перестала бути виключно податковою.
Українська цивільна авіація вже пережила пандемію COVID-19, четвертий рік повномасштабної війни, втрату внутрішнього ринку та вимушене релокування діяльності за кордон. Водночас компанії продовжують сплачувати податки в Україні, зберігати льотний склад, інженерів та інфраструктуру, необхідну для відновлення польотів після відкриття повітряного простору.
Зокрема, за даними голови Державної авіаційної служби України Данііла Меньшикова, підприємства авіагалузі у 2022-2025 роках сплатили до бюджету майже 27 млрд грн податків та зборів. Але кримінальне переслідування авіаперевізників ставить під загрозу їх подальшу роботу.
Такий підхід створює ризики не для окремої компанії, а для всієї авіаційної галузі. Українські авіакомпанії й без того працюють в умовах надзвичайних викликів: небо закрите, ринки втрачені або суттєво обмежені, операційна діяльність ускладнена війною, питаннями фінансування, страхування та технічного обслуговування. Попри це, галузь не зупинилася. Вона пристосовується, виживає і продовжує працювати у надскладних умовах, демонструючи стійкість, яка викликає повагу всього світу
На цьому тлі кримінальне переслідування через нове трактування законодавства може мати значно ширші наслідки, ніж окремі податкові спори. Представники галузі попереджають, що така практика створює ризики втрати української цивільної авіації, виведення бізнесу за кордон та скорочення бюджетних надходжень.
Тож ситуація навколо авіаційного лізингу демонструє одразу кілька системних проблем: спробу застосувати нове трактування законодавства до правовідносин минулих років, підміну судового тлумачення норм позицією правоохоронних органів та кримінальне переслідування компаній, діяльність яких раніше не викликала претензій під час податкових перевірок. Якщо такі підходи стануть звичною практикою, під загрозою може опинитися не лише авіаційна галузь, а й базовий принцип правової визначеності, без якого неможливі ані інвестиції, ані стабільний розвиток економіки, наголошують експерти.