Кадрові перестановки на Банковій: як суспільство оцінило перезавантаження влади та чи бачить у ньому сенс

Кадрові рішення Банкової, які публічно подаються як оновлення, виявилися для суспільства своєрідним тестом на реалістичність очікувань. З одного боку, більшість помічає й загалом схильна трактувати перестановки як корисний рух. З іншого, виборці втомилися від постійних перестановок в органах законодавчої та виконавчої влади, навіть, якщо вони й подаються як прихід "нових облич". 

Такі результати соціологічних досліджень презентувала компанія Active Group, передає УНН. 

Автори дослідження прямо фіксують: 

"Для суспільства вже не достатньо просто замінити одні прізвища на інші. Люди хочуть бачити оновлення самої системи, а не просто людей в цій системі". 

Додають: це  — важлива рамка, адже нинішні кадрові зміни можуть давати емоційний кредит довіри, але не замінять запиту на правила гри.

Дані опитування: висока поінформованість і обережний плюс у бік користі оновлення 

Опитування в онлайн-панелі проводили 31 січня й 1 лютого 2026 року серед 2000 респондентів. Похибка не перевищує 2,2%. 

Перший сигнал простий: тема зайшла в масову свідомість. На питання, чи чули про кадрові оновлення, респонденти відповіли наступне: 

• 80% — чули; 
• 14% не чули; 
• 6% сказали, що вперше чули.

Таким чином, питання кадрових перестановок виходить за межі "професійної" аудиторії соціологів, політологів і аналітиків і стає цікавою для пересічного українця. 

Другий сигнал ще цікавіший: оцінка наслідків кадрових рішень для країни не дала жорсткої поляризації. За словами спікерів —  директора компанії Олексія Познія та засновника Андрія Єременка — українці практично одностайні в одному: шкода не домінує над позитивними результатами. 

"У підсумку користь загалом це 43%, "важко відповісти" —  38%, в той час як "шкода" лише 18,4%", — зазначають спікери. 

І пояснюють: формула "користь або невизначеність" перемагає "шкоду" й це свідчить про готовність частини суспільства принаймні спостерігати за кадровими рішеннями. без негативу.

Чому оновлення не стало очевидним і якісним

Ключовий висновок дослідження під час прес-конференції сформулювали наступним чином: кадрові перестановки як оновлення сприйняли  42,5% опитаних, а скоріше, що це не є оновленням думають 46,7% українців. Це свідчить про майже рівномірний розподіл оцінок у суспільстві. Йдеться не про персональні симпатії до окремих осіб, а про підхід до визначення самого поняття оновлення. Для громадян це пов’язане насамперед зі змінами в якості управління, рівні прозорості та наявності відчутних результатів, а не з кадровими ротаціями.

Спікери зазначають: кадрові перестановки дають надію, але без ейфорії, без віри в швидкий результат. Радше це шанс, ніж переконання. 

Надія і зневіра: більшість обирає надію, але без культу особистості

На питання про емоційний ефект перестановок відповідь позитивно-стримана: 

• більше надії – 52,1%;
• більше зневіри – 29,1%; 
• 19% - не визначилися. 

Як підсумовує один зі спікерів, суспільство обрало "стан перевірки тих дій і рішень, які українська влада зараз робить і публічно просуває".

Для влади це комфортно лише на перший погляд. Бо перевірка означає вимогу до доказів: результатів у зовнішній політиці, обороні, технологічних рішеннях, а також пояснюваності рішень.

Очікування від оновлення: позитив у зовнішній політиці та обороні, песимізм — у корупції й економіці

Дослідження окреслює, де суспільство готове бачити плюс від кадрових змін, а де не вірить у диво.

Найвищі очікування покращень українці хочуть бачити у зовнішній  політиці, переговорах та обороні держави (41% і 39% відповідно). Далі йдуть інновації і технології: посилення очікує 19,4%, послаблення — 9,1% опитаних. 

А от у сфері антикорупції картина зворотна: у подоланні корупції посилення очікує 13%, а от послаблення вже 22%. 

Опитані не вірять у зміни в економіці і подоланні корупції, роботі правоохоронних органів, соціальній політиці. 

З цього випливає, що суспільство готове визнати ефект там, де рішення швидше видно (оборона, переговори, технологічні проєкти), і не вірить у системні чесноти там, де потрібна інституційна воля і конфлікт інтересів (корупція, правоохоронна система, соціальна політика).

Що випливає з настроїв українців: два практичні уроки для влади і для країни

Перший урок: кадрові перестановки працюють як короткий політичний інструмент і дають кредит надії, але вони не закривають запит на інституційні зміни. Як сформулювали учасники дискусії, звичайний і правильний спосіб оновлення влади – це вибори, які зараз практично технічно неможливі через війну. Вакуум виборів заповнюється самовідновленням системи через рішення президента і парламенту. Це краще ніж нічого, але накопичення запиту на прозору процедуру збільшиться.

Другий урок: головна зона недовіри — це антикорупція, правоохоронні органи, економіка і соціальна політика. Якщо влада хоче перетворити надію без ейфорії на стійку підтримку, їй доведеться показувати не піар-ефект, а зміну практик. Суспільство прямо говорить: серйозної боротьби з корупцією не очікуємо. Це токсичний базис для будь-якого оновлення.

Довідково

Дослідження провели фахівці  компанії Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology. Метод – самозаповнення анкет громадянами України віком 18 років і старше. Обсяг вибірки – 2000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних: 31 січня – 1 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій ймовірності 0,95 не перевищує 2,2%.