ДБР розслідує знищення матеріалів атестації прокурорів за часів реформи Рябошапки

Наприкінці 2019 року у тоді ще Генеральній прокуратурі були знищені матеріали кадрових комісій, які проводили атестацію слідчих та прокурорів. Тоді це викликало резонанс, адже ті, хто намагався оскаржити рішення комісії в судах часто стикалися з тим, що замість результатів атестації отримували копію акту про знищення документів. У відповідь на запит УНН в Офісі Генерального прокурора відповіли, що проводиться відповідне розслідування.

Повідомляю, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливих неправомірних дій посадових осіб Генеральної прокуратури України за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 364 КК України 

Під час досудового розслідування встановлюються обставини знищення у грудні 2019 року матеріалів атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України, проведеної шістьма кадровими комісіями Генеральної прокуратури України. В ОГП повідомили, що атестацію матеріали якої були знищені, 610 прокурорів та слідчих пройшли успішно, а 729 працівників не пройшли атестацію та були звільнені із органів прокуратури.

Згідно з копією акта знищення матеріалів від 27.12.2019, підписаного головами кадрових комісій, вбачається що матеріали (документи та інші носії інформації) атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України знищено після її завершення. Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до цього акту знищено матеріали атестації слідчих і прокурорів центрального апарату Генеральної прокуратури України, проведеної протягом вересня-грудня 2019 року 

І хоча у відповіді не вказано поіменно, хто саме підписав акт про знищення, але з відкритих джерел відомо, що головами комісій були, зокрема, Гюндюз Мамедов, Віктор Чумак, Віталій Касько та Віктор Трепак. Також, ймовірно, свій підпис могла поставити теперішня заступниця директора Національного антикорупційного бюро України Поліна Лисенко, яка в той час працювала у Генпрокуратурі/Офісі Генпрокурора.

В ОГП також додали, що інші запитувані відомості становлять таємницю досудового розслідування і наразі не підлягають розголошенню. А також уточнили, що Порядок проходження прокурорами атестації, затверджений наказом Генерального прокурора у 2019 році, не містить вимог щодо строків зберігання матеріалів атестації. Водночас, протоколи кадрових комісій та інші матеріали (паперові документи), які передано для зберігання кадровими комісіями за результатами атестації, зберігаються у Департаменті кадрової роботи та державної служби ОГП.

Відповідно до номенклатури справ Департаменту, документам (протоколи, рішення тощо) кадрових комісій щодо атестації прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих та військових прокуратур визначено строк зберігання в особових справах - 75 років, тих, що не увійшли до особових справ - 5 років 

Нагадаємо

У вересні 2019 року новопризначений тоді Генпрокурор Руслан Рябошапка запустив реформу прокуратури, яка нібито мала відповідати європейським стандартам, результатом реформи стало перейменування Генеральної прокуратури на Офіс Генерального прокурора, позбавлення органів прокуратури частини функцій, зокрема функції досудового нагляду та звільнення понад 50% штатної чисельності працівників органів прокуратури. Останнє викликало хвилю судових позовів від звільнених за результатами атестації – суди досить часто задовольняли ці позови та погоджувались з необхідністю виплати компенсацій. Загальна сума компенсацій сягнула десятків мільйонів гривень. За оцінками правників такий розвиток був цілком передбачуваним, а сама процедура атестації з самого початку викликала сумніви щодо законності та неупередженості.