Експерт Козаченко про аграрну науку: лідерство у селекції зберігається, але є ризики

Ініціатива Фонду державного майна України щодо відчуження 135 тис. га земель у Національної академії аграрних наук України може призвести до зупинки важливих наукових досліджень у сфері селекції та аграрного виробництва. Про це заявив народний депутат кількох скликань, Президент ВГО "Українська аграрна конфедерація" Леонід Козаченко в ексклюзивному коментарі УНН.

Козаченко наголосив, що українська аграрна наука має глибоке історичне коріння і важлива як в умовах сьогодення, так і для майбутнього України.

Був випадок, на початку 2000-х років я брав участь на з'їзді фермерів у Канаді. В один із робочих днів до мене підійшли два їхніх учених і висловили вдячність за те, що вже понад 100 років, як перша українська пшениця з’явилась у Канаді. Вони не лише за цю першу зернину дякували, а ще й за те, що дуже багато українців приїжджали і навчали їх вирощувати хліб та іншу сільськогосподарську продукцію

За словами Козаченка, Україна була й залишається одним зі світових лідерів у селекції рослин і тварин, але ситуація за останні роки суттєво погіршилась. Зокрема, майже 80% насіння кукурудзи та соняшнику, яке використовується в Україні, є імпортним. Щоб відновлювати позитивну динаміку, розвивати дослідні напрями та вести наукову роботу потрібні відповідні ресурси, зокрема, земельні.

"Земля НААН використовується для наукових цілей − для селекції, для роботи інститутів техніки, тваринництва, садівництва, картоплярства тощо. (…) Це не просто треба зберігати, а постійно примножувати, досягати нових показників, тому що генетичний потенціал − той, який мають і рослини, і тварини − суттєво впливає на кінцевий результат, коли ми виробляємо цю продукцію, а потім її збираємо і споживаємо", − наголосив Козаченко.

За словами експерта, якщо ФДМУ мав перестороги чи ризики щодо використання земель НААН, то потрібно було в діалоговій формі обговорювати відповідні питання. Він переконаний, що щонайменше 200 тис. га площі мають залишитися у розпорядженні наукових установ, адже вилучення 135 тис. га може зупинити розвиток важливих дослідницьких програм. Зазначимо, що наразі НААН використовує 276,7 тис. га землі, у тому числі 217 тис. га ріллі.

Крім того, Козаченко нагадав, що Україна досі утримує лідерські позиції у сфері насінництва конопель, що вимагає збереження наукової бази.

"Ми маємо захистити ці землі − це не просто гектари, це інвестиція в нашу національну продовольчу безпеку та наукову незалежність", − резюмував експерт.

Нагадаємо

НААН опинилася у протистоянні з ФДМУ, який ініціював передачу понад 135 тис. га земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні наукових установ та підприємств Академії, до державного підприємства "Резерв" − для подальшої здачі їх в оренду. Формальною причиною названо "неефективне використання", однак фактично під загрозою опиняється унікальна наукова інфраструктура, яка десятиліттями формувала інноваційний потенціал українського аграрного сектору. Окремі дослідження мають цикл до 10-15 років, а їхні результати є критично важливими для збереження національного суверенітету у сфері агровиробництва.

Водночас члени комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики вбачають серйозні загрози для держави від хаотичного обезземелення НААН. В результаті заслуховування позицій сторін аграрний комітет Ради вимагає від Кабінету міністрів України не вилучати державні земельні ділянки, що належать НААН, на користь ФДМУ. Депутати переконані, що обезземелення Академії матиме кілька серйозних негативних наслідків для подальшого розвитку держави, зокрема, скорочення  робочих місць, що призведе до соціальної напруги в умовах війни та підриву продовольчої  і економічної  безпеки України.