Зеленський знав про спецоперацію, а бойовиків хотіли зловити за "сценарієм Протасевича": головне з розслідування Bellingcat

“Кріт” з ГРУ

Журналісти з’ясували, що важливим учасником проекту був колишній офіцер середньої ланки ГРУ, заарештований і завербований українською розвідкою в “ДНР” кількома роками раніше. Він повернувся в Росію і вийшов на пенсію, але через деякий час на прохання українських розвідників знову став шукати роботу в Міноборони і успішно знайшов.

Він став важливим членом команди, який міг надавати інформацію, попереджав про ризики і потенційно був корисний для підтвердження легітимності операції з вербування, якщо в цьому виникне необхідність.

Примусова посадка

Вже після вербування найманців і складання плану з їхнього виманювання, перед українськими розвідниками постало завдання, як посадити літак з “вагнерівцями”.

Зазначається, що за оцінками ГУР маршрут з Мінська в Стамбул був зручним: літак знаходився б в українському повітряному просторі близько 28 хвилин — цілком достатньо часу, щоб виконати процедуру аварійної посадки під хибним приводом. Але кожна з цих 28 хвилин повинна була бути добре продумана.

Вивчивши Чиказьку конвенцію, що регулює комерційні повітряні перевезення, українська команда дійшла висновку, що існує тільки два сценарії, які дозволять Україні законно посадити літак на своїй території. Перший — невідкладна медична допомога: якщо пасажиру на борту рейсу стає погано, наприклад, в результаті серцевого нападу, літак повинен здійснити екстрену посадку в найближчому аеропорту. Однак цей варіант був занадто ризикованим.

Другий сценарій, як зазначають журналісти — загроза вибуху на борту.

“Саме цей варіант і був прийнятий за основу як найбільш надійний. Щоб реалізувати цей план, було необхідно, щоб хтось, хто фізично знаходиться в аеропорту Мінська, подзвонив в службу управління повітряним рухом України і попередив про те, що у нього є вагомі підстави вважати, що на борту цього літака закладена бомба. В даному сценарії той, хто дзвонив, повідомив би, що підслухав, як два пасажири-чоловіки в кафе аеропорту обговорювали свою ворожість по відношенню до України і, як йому здавалося, обговорювали терористичний акт на борту рейсу. Дзвінок повинен був бути проведений в момент, коли літак входив в повітряний простір України”, — зазначають розслідувачі.

За їхніми даними, щоб звести до мінімуму ризик витоку і зробити можливим заперечення своєї причетності, команда ГУР залучила дуже вузьке коло колег з правоохоронних органів.

Зазначимо, що схожим чином, хоча і куди менш продумано, Мінськ спровокував екстрену посадку літака ірландської авіакомпанії Ryanair, що прямував з Афін до Вільнюса. На борту перебував редактор Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич, якого затримали відразу ж після посадки.

Зеленський про все знав

За даними журналістів, групі ГУР, яка організувала спецоперацію, потрібна була допомога СБУ в складанні короткого списку найманців, які були найбільш важливі для України, і, щоб цю допомогу запросити, було потрібно схвалення Офісу Президента. Зазначається, що схвалення Президента в будь-якому випадку було необхідно, так як операція явно викликала б великий політичний резонанс.

За словами опитаних розслідувачами ексспівробітників ГУР, Президент України вперше був проінформований про пропоновану спецоперацію 15 червня 2020 року під час чергового понеділкового брифінгу з питань безпеки з керівниками спецслужб.

“Співрозмовники сказали нам, що президент Володимир Зеленський в цілому схвалив операцію, намічену на 26 червня 2020 року і попросив підготувати детальний план. Цей концептуальний план був підготовлений і затверджений Міністром оборони 1 липня 2020 року. З цього моменту два старших офіцера, що відповідають за проект: Василь Бурба, директор ГУР, і Руслан Баранецький, заступник директора СБУ, регулярно проводили брифінги для президента про хід реалізації проекту “Авеню”, — сказано в розслідуванні.

Додамо

Повноцінно з висновками журналістів можна ознайомитися у відповідних звітах на сайтах розслідувачів. У звітах надано куди більш докладний опис подій і реалізація плану укрінських розвідників, задум яким прийшов ще у 2018 році.

Що за “Вагнергейт”?

29 липня 2020 року білоруськими правоохоронними органами було затримано 33 людини, деякі з них були представниками приватної військової компанії “Вагнера”. Більшість затриманих воювали на Донбасі на боці ДНР і ЛНР, а половина — були колишніми громадянами України.

14 серпня стало відомо, що затримані на території Білорусі 32 бойовики ПВК “Вагнера” були повернуті Російської Федерації. Незважаючи на те, що Україна подавала запит на екстрадицію даних осіб.

Після в ряді ЗМІ з’явилася інформація про те, що СБУ і ГУР Міноборони нібито готували спецоперацію із затримання членів ПВК “Вагнера”, але “через доповідь президенту Зеленському і главі ОПУ Єрмаку” стався “витік інформації”, про який “дізналися білоруські спецслужби”. Були опубліковані “записи розмов” передбачуваних “співробітників СБУ” з “членами ПВК “Вагнера”, які були згодом затримані в Білорусі.

СБУ раніше спростовувала свою участь у спецоперації.

Розслідування Bellingcat

Розслідування про “вагнерівців” анонсував минулого року болгарський журналіст, головний розслідувач Bellingcat Хрісто Грозєв. Він назвав ситуацію “прецедентом”, оскільки українські спецслужби фактично зробили “посміховисько” з російської розвідки, а тепер таку подію українська влада замовчує.

Також журналіст повідомив, що анонсований документальний фільм про ті події до кінця 2021 року має бути на екранах.