В.Медведчук: який досвід Боснії може використати Україна
Київ • УНН
КИЇВ. 7 лютого. УНН. Розроблений українським урядом План заходів, спрямованих на реалізацію деяких принципів державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, отримав підтримку і Агентства ООН у справах біженців, і послів ЄС. Це, як я вже писав, стало красномовною відповіддю представникам “партії війни” в Україні ― адептам “війни до переможного кінця”. Таку думку висловив лідер “Українського вибору” Віктор Медведчук у своєму блозі, передає УНН.
“Однак при всіх перевагах цього плану було б помилковим вважати, що він буде мати великий ефект, якщо реалізовувати його не паралельно з політичним врегулюванням, а замість нього”, — сказав В.Медведчук.
Крім того, за словами політика, навіть особи, причетні до розробки цього плану, на жаль, не розуміють всієї важливості цього процесу, більше того, породжують нові міфи. Наприклад, один з головних творців зазначеного плану ― міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш ― у своєму в цілому досить змістовному інтерв’ю “Українській правді” виключив можливість виборів на підконтрольних територіях Донбасу, зокрема, тому, що в Боснії їх проведення забезпечували десятки тисяч військових... там в деяких місцях функції виборчих комісій виконувала ОБСЄ“. Тобто, чіткий посил: поки не буде таких згаданих компонентів, як в Боснії, вибори проводити не потрібно.
Однак, за його словами, перші повоєнні вибори в Боснії (14 вересня 1996 року) проходили зовсім не так, як нас переконує В.Черниш. У країні дійсно перебував 54-тисячний міжнародний контингент під егідою НАТО (IFOR), однак в основному ці сили охороняли кордон між національними громадами (Inter-Entity Boundary Line), яка стала кордоном боснійської конфедерації.
“Але роль миротворчого контингенту у виборах була обмежена забезпеченням проїзду автобусів з біженцями до виборчих дільниць. У цьому легко переконатися, вивчивши стенограми щоденних брифінгів, які проходили в штабі IFOR, всі вони доступні на сайті НАТО”, -зазначив В.Медведчук.
Що стосується виборчих комісій, то за словами політика, вони створювалися місцевою владою з місцевих жителів. ОБСЄ ж займалася своєю звичною справою ― спостереженням. У цьому неважко переконатися, оскільки звіт про вибори є на сайті цієї організації. Так, для такої невеликої країни (у тих виборах брало участь менше 2,5 млн осіб) спостерігачів було багато ― близько 1 000. Однак спочатку планувалося розмістити їх вчетверо більше. І головне ― спостерігачі були далеко не на кожній ділянці.
“Більш того, без спостерігачів пройшли вибори у 22 з 109 муніципалітетів країни. Така цифра, зокрема, міститься у цікавій статті голови опікунської ради інституту Боснії в Лондоні, відомого політолога та історика сера Ноеля Малколма "Нотатки про боснійські вибори“”, — додав В.Медведчук.
За його словами, у цій же публікації констатуються і численні проблеми, які були на тих виборах. Наприклад, за різними оцінками, від 5 до 15% виборців країни не знайшли себе в списках. В Мостарі (четвертому за кількістю населення місті ― там проживають понад 100 тис. чоловік), на думку регіонального директора ОБСЄ генерала Одендаля, таких було 12-15%.
“Думаю, проблеми, з якими зіткнулася тоді Боснія під час виборів, на виборах в ОРДО і ОРЛО можна було б істотно зменшити без всякої поліцейської місії ОБСЄ”, — додав В.Медведчук.
“Між тим, незважаючи на всі ці дійсно серйозні проблеми, результати боснійських виборів 1996 року ніхто в Європі не думав заперечувати. Тому що, незважаючи на всі недоліки, ці вибори були єдиним шляхом створити легітимну владу і закріпити мир, відновлений в країні після трьох з половиною років війни”, — підрезюмував політик.
