В Ірані енергетична криза: скорочений графік роботи, онлайн-навчання та зачинені ТЦ
Київ • УНН
В Ірані запровадили скорочений графік роботи держустанов та онлайн-навчання через дефіцит газу в 350 млн кубометрів. Промислові підприємства та ТЦ залишились без електроенергії, виробництво скоротилось на 30-50%.
Влада Ірану ввела скорочені робочі години для державних установ, перевела навчальні заклади на онлайн-формат, а промислові підприємства та торгові центри залишилися без електроенергії. Причиною стала глибока енергетична криза. Про це пише УНН з посиланням на The News York Times.
Деталі
Криза зумовлена багаторічними санкціями, корупцією, зношеною інфраструктурою, марнотратним споживанням і навіть атаками з боку Ізраїлю.
Державні установи працюють у скороченому режимі, школи та університети перейшли на дистанційне навчання, а магістралі й торгові центри опинилися в темряві. Промислові підприємства змушені скоротити виробництво через припинення подачі енергії. Президент країни Масуд Пезешкіан заявив у телевізійному зверненні, що Іран зіткнувся з небезпечним дисбалансом у сфері газу, електроенергії, води, фінансів та екології.
"Усі ці проблеми знаходяться на рівні, який може перерости в кризу", — попередив він.
Президент також вибачився перед громадянами за труднощі, висловивши сподівання, що наступного року ситуація покращиться.
За даними чиновників, дефіцит газу в країні становить 350 мільйонів кубометрів на день. Через зниження температури попит на газ значно зріс, що змусило уряд вжити жорстких заходів для раціонування. Було прийнято рішення відключати постачання газу до електростанцій, щоб уникнути небезпеки припинення теплопостачання до житлових будинків.
"Політика уряду полягає в тому, щоб за будь-яку ціну запобігти відключенню газу й тепла у домівках", — зазначив Сейєд Хамід Хоссейні, член енергетичного комітету Торгово-промислової палати.
Вже у п’ятницю 17 електростанцій були повністю зупинені, а решта працювали частково.
Компанія Tavanir, яка займається постачанням електроенергії, попередила виробників у таких галузях, як сталь, скло, харчова та медична промисловість, про можливі багатоденні або навіть тижневі перебої. За словами представників промисловості, збитки вже сягають десятків мільярдів доларів, а обсяги виробництва скоротилися на 30-50%.
Енергетична криза також загострилася через підрив двох іранських газопроводів Ізраїлем у лютому цього року. Уряд змушений був використовувати екстрені запаси газу, що ще більше ускладнило ситуацію.
На цьому тлі іранська національна валюта — ріал — стрімко знецінюється, досягнувши рекордно низького рівня. Геополітична ситуація теж сприяє кризі: послаблення позицій Ірану в регіоні та очікуваний тиск на країну з боку адміністрації Дональда Трампа ще більше посилюють економічні проблеми.
Влада закликала громадян економити енергію, знижуючи температуру в домівках. Тим часом зупинка електропостачання призводить до перебоїв у водопостачанні та роботи опалювальних систем. Звичайні іранці не знають, чи зможуть піти на роботу, відправити дітей до школи або навіть скористатися ліфтами чи світлофорами.
Власники малих і середніх підприємств заявляють, що нинішні відключення енергії стали найбільшим викликом за останні роки. Через кризу багато підприємств змушені скорочувати працівників і зменшувати виробничі потужності.
Експерти наголошують, що криза є наслідком хронічного занепаду іранської інфраструктури, недостатніх інвестицій у модернізацію енергетичного сектору, корупції та марнотратного споживання. Без системних реформ ситуація лише погіршуватиметься.
Нагадаємо
УНН писав, що Велика Британія, Франція і Німеччина звинуватили Іран у збільшенні своїх запасів високозбагаченого урану до "безпрецедентного рівня".