У Житомирі повернули зір 107-річній монахині з "жіночого Афону"

Марія Іванівна народилась у 1911 році, жінка пережила дві світові війни, голодомори та епідемію туберкульозу.

“Задзвонили дзвони у трьох церквах разом йшла жінка попри жінку — і каже: “Що це сталось?”. Друга каже: “Війна це почалась”, — згадала Марія Іванівна.

Так, 16 років життя Марія Іванівна провела у засланні у Сибіру — її родину розкуркулили, бо на той час вона з чоловіком мала 5 гектарів землі та дві корови. Вже у 100-річному віці жінка постриглась у монахині та почала жити у монастирі за 100 кілометрах від Житомира. Так, монастир на честь Афонської ікони Божої Матері знаходиться в урочищі Кип'яче (село Чоповичі Малинського району), який називають "жіночим Афоном".

Не бачила монахиня більше 7 років — діагноз застаріла катаракта. Прооперувати одну з найстарших пацієнток України взялись у Житомирській обласній лікарні — операція тривала майже годину — врятувати вдалось одне око — вже через кілька годин після оперативного втручання, жінка побачила перші силуети.

“Вона дуже щаслива, вона дуже хотіла бачити, дуже чекала цей час, коли її відвезуть у лікарню. Після операції вона спочатку спостерігала, а потім каже: "Я бачу голову", а потім вона почала бачити силуети, як руками розводять біля неї — вона дуже раділа”, — говорить монахиня Іоанна, келійниця жінки.

Прооперували жінку у відділенні мікрохірургії ока, пацієнтів такого поважного віку тут ще не було. Зараз зір пацієнтки потроху відновлюється.

“Складність даної операції в тому, що пацієнтка більше 5 років не бачила, катаракта рахується перезрілою, вона була щільною. І операція відбувалася тільки зі спеціальними розрізами. Ускладнена операція була ще й тим, що пацієнтка похилого віку лягає так, як їй зручно, і нам потрібно було до неї пристосовуватися. Зараз іде період реабілітації. Вона з кожним днем потихеньку відновлюється і бачить більше і більше”, — розповіла завідувач відділенням мікрохірургії ока Ганна Борщівська.