Пенсійна реформа в Україні: що реально змінять та чи підвищать мінімальні виплати до 6000 грн
Київ • УНН
Гучні заяви та палкі дискусії - в Україні обговорюють пенсійну реформу. Найбільші обіцянки, до прикладу - мінімальна пенсія у розмірі 6000 грн для всіх, наштовхуються на бюджетну стелю, а реальні важелі стабілізації впираються у те, що завжди непопулярно: економічне зростання, детінізацію через бізнес-клімат і політичну спроможність проводити неприємні рішення. Що чекає на пенсійну реформу у найближчій перспективі.
У Міністерстві соціальної політики обговорюють чергові зміни до пенсійної системи, які передбачають перегляд окремих винятків у солідарному рівні та можливість запровадження накопичувального компонента. Водночас експерти звертають увагу на бюджетні обмеження та ризики реалізації ініціатив, зокрема щодо підвищення мінімальних виплат.
Журналісти УНН поговорили з фаховими економістами, щоб дізнатися, що пенсійна реформа означатиме для кожного українця.
Пенсійна реформа в Україні: що вона передбачає
Міністр соцполітики Денис Улютін в інтерв'ю РБК-Україна заявив: його міністерство готує трискладову пенсійну реформу, мінімальна солідарна пенсія має зрости до 6 тисяч грн.
Ми пропонуємо трискладову пенсійну реформу: солідарну, професійну та накопичувальну. Наша пропозиція, що ми менше як 6 тисяч платити нікому не будемо
Очільник профільного міністерства додав, що перший етап реформи планують розпочати вже цьогоріч або найпізніше — у 2027 році.
Як працює трирівнева модель виплати пенсій
Солідарна частина. Це те, що працює зараз. Люди, що працюють, платять внески (ЄСВ), і з цих грошей держава виплачує пенсії нинішнім пенсіонерам. Солідарна пенсія залежить від стажу, офіційної зарплати й загальних правил, які діють на момент виходу на пенсію.
Спеціальна або "професійна" частина. Це додаткова частина для окремих категорій, де держава визнає особливі умови праці або особливий статус. Тобто якщо людина належить до визначеної категорії, вона може мати доплату/окремий компонент.
До слова, у майбутньому їх планують поступово замінювати професійними підходами в межах нової моделі. У профільному міністерстві це подають як один із трьох елементів реформи поряд із солідарною та накопичувальною складниками.
Накопичувальна частина. Принцип полягає в тому, що людина робить додаткові внески на персональний рахунок (за заявами урядовців цей рівень бачать добровільним), а потім у старості отримує виплату з накопиченого. На відміну від солідарної системи, тут гроші прив’язані до конкретної людини, а не одразу йдуть на виплати іншим.
Накопичувальний рівень у запропонованій моделі розглядають як добровільний: громадяни зможуть за власним рішенням робити додаткові внески (зокрема через добровільно вищий ЄСВ), щоб у майбутньому отримувати вищі виплати з накопичувальної частини.
Думки експертів щодо запропонованої реформи нарахування пенсійних виплат українцям різняться.
Пенсійна реформа 2026: логічне впорядкування без політичного вікна
Економіст, експерт у галузі фіскальної політики, бюджетного процесу та пенсійної реформи Павло Кухта в ексклюзивному коментарі УНН каже, що пенсійна реформа, про яку нині говорить Міністерство соціальної політики, радше схожа не на перезапуск системи, а на спробу підкрутити найболючіші й найдорожчі вузли солідарної моделі.
Як пояснює Кухта, після змін 2017 року базові параметри вже стабілізували й водночас запровадили вимоги до робочого стажу, уникнувши підвищення пенсійного віку.
У нинішній дискусії знову в центрі два питання: спеціальні пенсії та накопичувальний рівень. Але ключова проблема наразі в тому, що в країні війна, бюджет під тиском, парламент у кризі, а суспільний запит на перебалансування не конвертується у голоси, які потрібно віддати за реформу пенсій.
Не система, а радше винятки: що реформують в Україні насправді
Співрозмовник УНН говорить прямо:
"Нинішній пакет (реформ, — ред.) — це черговий різновид пропозиції впорядкування історичних перекосів. Йдеться про те, що солідарна модель формально одна для всіх, але фактично має цілий шар привілеїв і винятків, які проявляються під час призначення пенсії. Критеріїв багато: "чорнобильці", багатодітні матері ще щось".
Натомість спеціальні режими коштують грошей, а фінансуються з загальної системи. Тобто частина громадян отримує кращі умови коштом усіх інших. Упорядкування спецпенсій у такій рамці має бути не соціальною справедливістю на рівні гасел, а конкретною спробою зменшити фіскальні витоки.
Накопичувальна пенсія: правильна ідея, але невдалий момент
Павло Кухта пояснює: накопичувальний рівень у публічній площині в Україні живе десятиліттями, але стабільної політичної коаліції під нього так і не сформували.
"Зараз, на п’ятий рік війни, трошки зарано про неї говорити", — переконаний експерт.
Звідси й компромісна ідея влади хоч добровільно, але зафіксувати накопичувальний елемент.
"Загалом це схоже на спробу не будувати другий поверх, коли фундамент тріщить, а хоча б позначити на кресленні, де він колись мав би стояти", — говорить Кухта.
Мінімалка у 6 тисяч грн: реальна арифметика проти політичних мрій
Найгучніша частина обговорення пенсійної реформи у медіа — це теза про мінімальну солідарну пенсію на рівні 6000 грн. Економіст та експерт у коментарі УНН пояснив, як цю виплату розраховували та скільки вона коштуватиме держбюджету.
Якщо орієнтовно третина пенсіонерів отримує близько мінімальної пенсії, то підняття для цієї групи на +3000 грн/міс може означати близько 120 мільярдів гривень щороку. На тлі масштабу бюджету Пенсійного фонду це виглядає як суттєве додаткове навантаження, яке без нових джерел доходів або емісійної підтримки важко уявити
Економіст підкреслює: пенсії мають коштувати Україні десятину від ВВП. Якщо витрати нижчі за цю межу, система починає гірше виконувати базову функцію підтримки. Якщо ж витрати вищі, країна або заходить у "боргову спіраль", або влада мусить підіймати податки до рівнів, які в українській економіці знову штовхатимуть зарплати в тінь.
Тобто дискусія про пенсії тут напряму впирається в модель економіки: продуктивність, зайнятість, податкову базу, інвестиційний клімат.
Чи мотивує вища "мінімалка" працювати "в білу"
Окремо Павло Кухта звертає увагу на те, що зростання мінімальної пенсії ніяк не мотивуватиме українців почати працювати офіційно та не отримувати зарплату "у конвертах". Аргумент такий: мінімальна пенсія виплачується "в будь-якому випадку", отже вона радше зменшує стимул легально платити внески для тих, хто і так не бачить прямої віддачі.
Натомість детінізацію співрозмовник УНН прив’язує до ширшої рамки.
"Якісний діловий клімат", у якому бізнесу вигідно структуруватися і зростати. Допоки цікавіше грати, аніж заробляти, ніякої детінізації не буде".
Експерт визнає: логіка впорядкування спецпенсій і обережного руху до накопичення на "старість" — технічно адекватна. Але наразі можуть виникнути значні труднощі з її втіленням у чинну економічну модель.
Я просто не бачу ні голосів, ні підтримки. Ба більше, реформа у людях точно зараз не відгукнеться, зате буде цікава бухгалтерам і фінансистам
І саме це стає ключовою пасткою для будь-якої складної соціальної реформи під час війни: вона потребує політичного капіталу, а виборцю натомість дає не відчутний плюс вже завтра, а складні правила й конфлікти груп інтересів сьогодні.
Пенсії в Україні в 2026 році: контекст
У державному кошторисі-2026 на пенсійні виплати передбачили 1,27 трлн грн.
Окремо у Міністерстві фінансів України під час комунікації щодо проєкту держбюджету-2026 вказували, що в межах видатків на соціальний захист передбачили 251,3 млрд грн трансферту Пенсійному фонду, зокрема для забезпечення виплат та індексації з 1 березня 2026 року.
Крім того, Кабінет Міністрів України затвердив Бюджетну декларацію на 2026 – 2028 роки постановою №774 від 27 червня 2025 року. У документі визначені орієнтовні показники прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб (осіб, які втратили працездатність):
- 2026 рік — 2 564 грн;
- 2027 рік — 2 715 грн;
- 2028 рік — 2 859 грн.
Саме цю траєкторію прожиткового мінімуму зазвичай описують як поетапне зростання мінімальної пенсії, оскільки низка пенсійних виплат, надбавок і доплат розраховуються з прив’язкою до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зауважимо, варто враховувати той момент, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, підвищили з 2 361 грн до 2 595 грн, що стало підставою для перерахунку мінімальних та максимальних розмірів пенсій та складників виплат, які залежать від цього показника.
Нагадаємо, кількома днями раніше Мінсоцполітики спростувало фейк про припинення виплат для 1,3 млн пенсіонерів. Виплати призупинено лише для 337 тисяч осіб, які не пройшли ідентифікацію або не надали дані про відсутність виплат від рф.