Мадагаскар охопили протести: чому демонстрації покоління Z змусили президента звільнити свій уряд

Тисячі людей на Мадагаскарі вийшли на вулиці в різних частинах країни минулого тижня, що стало наймасштабнішою хвилею протестів, яку ця острівна держава в Індійському океані спостерігала більш ніж за 15 років, пише УНН з посиланням на BBC.

Деталі

Те, що почалося як обурення через брак предметів першої необхідності, швидко переросло в одну з найсерйозніших проблем, які постали перед президентом Андрі Радзуеліною, який перебуває при владі вдруге з 2018 року. У понеділок у відповідь він відправив у відставку свій уряд, але це не заспокоїло протестувальників.

За даними ООН, внаслідок заворушень загинули щонайменше 22 особи та понад 100 отримали поранення. Уряд Мадагаскару спростував ці дані, назвавши їх заснованими на "чутках та дезінформації".

Причини протесту

Тиск почав наростати після арешту 19 вересня двох провідних міських політиків, які планували провести мирну демонстрацію у столиці Антананаріву через хронічні проблеми з електро- та водопостачанням.

Щодня спостерігалися багатогодинні відключення послуг державної комунальної компанії Jirama.

Багато хто сприйняв їхнє затримання як спробу придушити законне інакодумство, що призвело до суспільного обурення. Підтримку цього питання надали групи громадянського суспільства, створивши молодіжний онлайн-рух Gen Z Mada.

З того часу протести вийшли межі Антананариву, охопивши вісім інших міст острова, і ознак вщухання немає.

Розмахуючи плакатами, протестувальники засуджували відключення електроенергії та звинувачували уряд у нездатності гарантувати основні права.

Активісти також звинуватили в енергетичній кризі поширену корупцію в енергетичній компанії.

Хто виходить на демонстрацію

Спочатку Gen Z Mada координував те, що відбувається через соціальні мережі, такі як Facebook і TikTok. Після зустрічі Gen Z Mada, організацій громадянського суспільства та місцевих політиків було створено комітет для організації подальших демонстрацій.

З початком протестів до них приєдналися інші організації. Декілька профспілок, у тому числі найбільша в країні Malagasy Trade Union Solidarity, підтримали молодіжний рух.

Організації громадянського суспільства закликали до переговорів під керівництвом церкви, щоб "запобігти зануренню Мадагаскару в хаос чи громадянську війну".

Лідер опозиції Сітен Рандріанасолоніако і колишній президент Марк Равалуманана висловили свою підтримку протестам у рідкісній спільній заяві в середу.

Вони відхилили пропозиції увійти до уряду Радзуеліни, заявивши, що це буде "зрадою" малагасійського народу.

Вимоги протестувальників

Демонстранти не опублікували маніфест, але те, що почалося з невдоволення роботою державних служб, переросло у ширші вимоги політичних змін.

Багато молодих людей, які зіткнулися з нестабільною і низькооплачуваною роботою, вимагають відставки президента, звинувачуючи його у всіх своїх проблемах.

У середу демонстранти у столиці розмахували прапорами та транспарантами з гаслом "Разуеліна, геть!".

Представник Gen Z Mada повідомив AFP, що вони вимагають відставки президента та "зачистки Національної асамблеї".

Вони також хочуть, щоб Радзуеліна взяв на себе відповідальність за тих, кого, як повідомляється, було вбито силами безпеки.

Деякі користувачі соціальних мереж також закликають до розпуску виборчої комісії та Верховного суду країни.

Реакція влади

Сили безпеки зберігають значну присутність в Антананаріву та інших великих містах, а поліція застосовує сльозогінний газ та водомети для розгону протестувальників.

У столиці була введена комендантська година від заходу сонця до світанку після повідомлень про насильство і грабежі, включаючи підпали будівель міністерства фінансів.

Відправивши у відставку уряд, Радзуеліна звинуватив деяких міністрів у неналежному виконанні своїх обов'язків.

Президент закликав до спокою та пообіцяв, що Світовий банк профінансує зусилля щодо вирішення проблеми частих відключень електроенергії.

Він також пообіцяв підтримати підприємства, які постраждали від мародерства, та закликав до діалогу з молоддю.

Однак його дії не змогли пом'якшити суспільне невдоволення, яке посилилося після придушення протестів.

Минулого тижня школи у столиці та прилеглих районах були закриті через побоювання ескалації насильства.

Влада стверджує, що збори без офіційного дозволу становлять загрозу громадському порядку.

Президент під загрозою?

Політолог і правозахисниця Кетакандріяна Рафітосон заявила AFP, що демонстрації ризикують затягтися і загостритися, якщо влада покладатиметься на силу для придушення інакодумства замість того, щоб віддати пріоритет відповідальності. Вона заявила, що "результат може призвести до політичної фрагментації, посилення націоналістичної риторики проти передбачуваного зовнішнього втручання та можливих економічних наслідків".

Проте, запроваджуючи комендантську годину та ігноруючи повідомлення ООН про втрати, уряд може подати сигнал про те, що він має намір посилити репресії, а не йти на компроміс.

Аналітики стверджують, що контроль над державними ЗМІ і ключовими інституціями може дозволити Радзуеліні пережити хвилю інакомислення.

Експерти з питань державного управління кажуть, що критичним моментом стане відмова військових від наказів придушити протестувальників.

Прессекретар президента Лова Раноромаро заявив у соціальних мережах: "Ми не хочемо державного перевороту, тому що державний переворот руйнує країну, тому що державний переворот руйнує майбутнє наших дітей".