Критичне падіння українських євробондів: як пояснюється та чому економісти не б’ють на сполох

Деталі

Економічний експерт Андрій Новак пояснює, що фінансові ринки, зокрема фондові ринки — це найбільш чутливий фінансово-економічний орган, що реагує на будь-які, навіть суто психологічні фактори. Такі фактори, в свою черу, наразі спрацьовують зовсім не на користь України і її цінних паперів, як і не на користь національній валюті. В данному випадку, психологічний фактор — це скупчення російських військ біля українського кордону та медійні повідомлення про повномасштабне вторгнення.

“І от, цей психологічний фактор зараз працює. Він так само перестане працювати, коли в тій чи іншій формі, скажімо, чи скупчення військ почне зменшуватись, чи будуть якісь політичні, дипломатичні домовленості про якісь переговори. Одним словом, коли градус напруги спаде, то і фінансові ринки на користь українських цінних паперів і на користь гривні також відновляться... І вартість українських держоблігацій зросте, і зменшиться відсоток по них, по сплаті, і відновиться, стабілізується курс гривні”, — ззначив Новак.

З його слів, такі заходи, як, зокрема, скликання засідання РНБО чи заяви Президента можуть вплинути на ситуацію.

“Будь-які заяви заспокійливі, які закликають не панікувати і не піддаватись інформаційній атаці, тому що ми розуміємо, що зараз відбувається інформаційна атака зі сторони Росії про нагнітання обстановки, мета якої — внутрішня дестабілізація, економічна і навіть політична. Частково, треба визнати що ця інформаційна атака спрацювала. Зокрема, в економіці на фінансових ринках”, — вважає експерт.

У той же час, на його думку, ситуація “тривоги” на фінансових ринках наразі досягла свого піку.

“Я думаю, що навіть якщо просто процес невизначенності буде затягуватись, то з піку ми все-таки будемо іти вниз по градусу напруги, і поступово буде або просто звикання до цієї ситуації постійного скупчення російських військ тощо. Я думаю, що зараз важливо, щоб своє слово гучне говорили військові. Зокрема про те, що такого скупчення військ абсолютно не достатньо для широкомасштабної атаки на територію України”, — каже економіст.

Він підкреслив, що для реального повномасштабного нападу на Україну Росії знадобиться щонайменше втричі більше тих військових, ніж тих 120 тис. солдат, який наразі стягли до українського кордону.

Член “Економічного дискусійного клубу”, міжнародний експерт, економіст Ігор Гарбарук вважає, що фондові ринки дуже сильно зав’язані на тих чи інших повідомленнях в інформаційному просторі, так само як і на глобальних ринках.

“Ескалація геополітичної ситуації напряму впливає на питання фондових ринків і на питання оцінки цінних паперів держави Україна. Відповідно, вихід інвесторів з наших цінних паперів як раз і пов’язаний з тим психологічним фактором, тою комунікацією, яка йде на рівні практично всього світу. Це не просто якась внутрішня проблематика України, яка обговорюється тільки тут. Це велика проблема, в якій повністю на сьогоднішній день зав’язані і європейські країни, і США і всі ті, хто вболіває за долю України”, — зазначив Гарбарук.

Він нагадав і про повідомлення, що “певні посольства певних країн” відкликають своїх дипломатів або рекомендують їхнім сім’ям залишити країну — це також напряму впливає на оцінку державних цінних паперів України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Держдепі дозволили виїхати з України дипломатам США

З іншої сторони ми розуміємо, є повідомлення про те, що Велика Британія, Чехія, інші країни передають зброю, або дають певні преференції на придбання цієї зброї Україні.

“Те що держава накопичується певними військовими ресурсами, означає що держава що? Готується до певних конфліктів чи військових подій. Я був би дуже здивований, якби інвестор у такій ситуації сказав: круто, давайте скуповувати цінні папери держави. Хоча насправді, є ті високоризикові інвестори, які, користаючись такою ситуацією, можуть взагалі за безцінь скуповувати державні та інші цінні папери. Тому, насправді, ця геополітична ситуація напряму впливає на ситуацію цінних паперів держави Україна. І тому та ситуація, яка відбувається на фондових ринках сьогодні, вона нажаль абсолютно нормальна, якщо можна таке слово вжити”, — зазначив економіст.

З іншого боку, він зазначив, що, як тільки напружена геополітична ситуація навколо України зміниться — почне вирівнюватись і ситуація на фондових ринках. Однак додав, що “падати легко, підніматись значно важче”.

“Тут питання і в дипломатичних інструментах, а вже потім — уряд України має створити економічні інструменти, економічні стимули для того, щоб залучати інвестиції. Знов таки, я дуже не радив би уряду України мати надію на іноземних інвесторів. Я все ж таки вважаю, що в більшій мірі потрібно працювати з внутрішніми інвесторами. Коли зовнішні інвестори покажуть, що у нас є зусилля зі сторони уряду до внутрішніх інвесторів, і внутрішні інвестори цінуються, вони в повазі перед державою і держава їх підтримує, тоді зовнішні інвестиції так само прийдуть”, — каже експерт.

Погоджується він і з тим, що ситуація або вже є піковою, або до неї наближається. “Ситуація або пікова, або близька до піку, і я думаю, що буде йти покращення — тобто, буде знижуватись градус цієї небезпеки, буде знижуватись градус негативного психологічного фактору, який впливає на і на міжнародних інвесторів, і навіть на побутовому рівні”, — сказав співрозмовник, зауваживши, що свій негативний внесок в ситуацію роблять і численні повідомлення про небезпеку від ЗМІ.

Радник Президента України Володимира Зеленського з економічних питань Олег Устенко впевнений, якщо мова йде про ситуацію, яка склалась на зовнішніх ринках, то треба говорити про три групи факторів, які впливають на ситуацію.

“Перше група — це системні фактори, які впливають на всі фінансові ринки незалежно від країни, про яку ми з вами говоримо. І ця ситуація викликана в першу чергу тими очікуваннями, які є на зовнішніх фінансових ринках стосовно можливих змін в монетарній політиці США. Загальне очікування, яке є зараз у світі, полягає в тому, що США будуть змінювати власну монетарну політику і переходити до так званого жорсткого режиму”, — каже Устенко.

З його слів, якщо США перейдуть до більш жорсткої політики — у цей період часу буде спостерігатись підвищення ставок по суверенному боргу Сполучених Штатів, і відповідно по суверенному боргу решти країн. І також, стверджує радник, це особливо позначиться на країнах з так званими ринками, що розвиваються.

“Україна відноситься до ринків, що розвиваються, і це означає додаткові виклики. Ці додаткові виклики означають, що залучення капіталу буде ускладнено, відповідне фінансування дефіцитів державних бюджетів буде ускладнено. Відповідно і те, що зараз ми знаходимось на новій хвилі здорожчення на всіх сировинних ринках, як наслідок від цих змін, теж буде впливати на розвиток всіх країн світу і України зокрема. Тобто це перша група так званих системних ризиків, які склались зараз на зовнішньо-економічному контурі”, — каже Устенко.

Другою групою ризиків він назвав інформацію стосовно військової загрози Україні з боку Російської Федерації.

“Ця загроза, яка широко тиражується всіма ЗМІ, точно не додає Україні, і відповідно до цього можливості по залученню капіталу на світових ринках для нас зменшуються навіть у порівнянні з країнами, що відносяться до країн з нашої групи — з ринками, що розвиваються”, — сказав співрозмовник.

Фахівець стверджує, що за наявності такого негативного фону, іде зростання “премій” як додаткової плати за ризик, що вкрай негативно впливає на Україну.

“Тому не дивно, що ми з вами спостерігаємо те, що утворилась така ситуація стосовно європейських бондів України на світовому ринку. До речі, це стосується всіх наших цінних паперів, які є на світовому ринку. Крім суверенних бондів, є ще так звані VRI — варранти, які були випущені ще за часів міністра фінансів Яресько — там така сама ситуація спостерігається.. і реагування на цю ситуацію — це в першу чергу та дипломатична робота, яка проводиться в Україні, це по-перше. І по-друге — це створення відповідної подушки фінансової безпеки для України в плані отримання додаткової фінансової підтримки від міжнародних інституцій ті країн-партнерів”, — каже радник Президента.

Він згадав про 1,2 млрд євро, анонсовані для України Єврокомісією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврокомісія оголосила про надання нового пакету фінансової допомоги Україні

Крім того, він повідомив про очікування інтенсифікації переговорів із МВФ, а також можливості по залученню фінансового ресурсу збоку інших країн, зокрема Канади, яка раніше анонсувала таку підтримку.

“Третє, чому ми маємо таку ситуацію — це інформаційний фон, який зараз існує в Україні і який роздувається різними політичними гравцями. Їх задача — не стільки обговорювати проблеми, пов’язані з безпекою і економікою. Вони намагаються заробити на будь-якій ситуації додаткові політичні бали. І це також негативно впливає на інформаційне поле всередині країни та наззовні”, — зауважив Устенко.

“Це три групи причин, які існують. Все ж таки я б базувався на тому, про що вчора заявив голова держави у своєму зверненні до нації, де він чітко сказав що ситуація повністю під контролем, ми розуміємо загрози, розробляємо різні сценарії розвитку подій і нашого реагування на ці події. З цієї точки зору я вважав би, що ситуація дуже складна, але вона контрольована”, — додав він.