Безвідповідальність в ДПС: чому необхідне постійне керівництво

Державна податкова служба України давно потребує змін, які б забезпечили прозорість та ефективність її роботи. Кадрове перезавантаження та глибока реформа служби - одні з головних вимог як бізнесу, так і міжнародних партнерів України. Відсутність постійного керівництва, низка корупційних скандалів та сумнівних рішень тільки підсилюють необхідність системного оновлення. Експерти наголошують, що лише комплексний підхід до реформування та прозорий конкурс на керівні посади дозволять відновити довіру до податкової і забезпечити відповідальність її очільників за дії та результати, пише УНН.

Час змін

Керівники, що обіймають посади у статусі "в.о.", часто перебувають у невизначеному становищі. З одного боку, вони мають повноваження для ухвалення важливих рішень, але з іншого – відсутність повної легітимності на посаді дозволяє уникати відповідальності за результати їхньої діяльності. Як експерти, так і міжнародні партнери України неодноразово наголошували, що така ситуація підсилює корупційні ризики.

Крім того, статус "в.о." дозволяє тимчасовим керівникам легше уникати публічної критики, адже їхня діяльність завжди може бути списана на тимчасовий характер перебування на посаді. Тож постійне керівництво, яке було б призначене через прозору і конкурентну процедуру, має не лише повноваження, а й несе повну відповідальність за свої дії.

На думку директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського податкова не можу бути дієвим державним органом без постійного керівництва на посаді.

Звертаю вашу увагу, уже багато років податкову ніхто не очолює. Податкову очолює виконуючий обовʼязки (Тетяна Кірієнко – ред.). Як результат ця людина не має ні відповідальності, ні повноважень, вона керує податковою вручну. І як результат, на сьогоднішній день ми не маємо дієвої інституції

Окрім того у статусі виконуючого обовʼязки перебувають двоє з трьох заступників голови ДПС – Владислав Бугасов та Євгеній Сокур.

Останній, до речі, є яскравим прикладом того, як відсутність відповідальності спонукає чиновників до порушень законодавства, особливо антикорупційного. Зокрема, за даними УНН, Євгеній Сокур вніс в декларацію за 2023 рік ймовірно недостовірні дані. Зокрема, він не вказав, в документі дані про свою співмешканку. Сокур в ході слідства по справі про нібито замах на нього, сам розповів правоохоронцям, що із 2016 року проживає разом із дівчиною на імʼя Аліна у квартирі на проспекті Лобановського, 6-Д. Проте у своїх деклараціях Сокур жодного разу не згадав про свою співмешканку. Після депутатського звернення члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної НАЗК розпочало перевірку щодо Євгенія Сокура. В Агентстві у відповідь на запит УНН також підтвердили, що проводять моніторинг.

Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє чи був спільний побут у Сокура з його співмешканкою Аліною.

Також в 2022 році він задекларував дохід від продажу цінних паперів на суму 2,6 млн грн, однак ці кошти не були відображені в його декларації за 2023 рік. Це може свідчити про порушення законодавства, що вимагає повідомляти про значні зміни в майновому стані. Згідно зі ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", декларант зобов'язаний протягом 10 днів повідомляти про такі зміни. За словами члена Національної асоціації адвокатів Олександра Золотухіна, чиновник може спробувати пояснити чому він не задекларував ці витрати тим, що веде такий спосіб життя і, наприклад, любить смачно поїсти.

Окрім того, Сокур є фігурантом кримінального провадження, відкритого 4 листопада 2022 року за ч. 3 ст. 365 КК України, за фактом перевищення службових повноважень виконувачем обов`язків заступника голови ДПС України Євгенієм Сокуром. Справа відкрита через те, що 26 жовтня 2022 року Сокур підписав розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ "Укртатнафта" на виробництво пального. Такі дії чиновника, за версією слідства, спричинили тяжкі наслідки товариству, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави. За даними ДБР, це кримінальне провадження досі розслідується.

Конкурс – ключ до прозорості

Вирішенням проблем, повʼязаних із корупцією та безвідповідальністю у податковій може стати її повне перезавантаження. При цьому відбирати нове керівництво ДПС потрібно на відкритому конкурсі за участі експертів, яким довіряє суспільство.

На думку Іллі Несходовського, такий підхід до кадрових призначень дозволить відновити довіру до податкової служби, а також гарантує, що її керівництво буде доброчесними професіоналами.

Це завжди на часі, коли здійснюється прийняття відповідних процедур, які дозволяють на відкритому конкурсі на основі рішення комісії, в якій є представники, яким ми довіряємо, обрати керівника, який буде відповідати критеріям професійності, доброчесності, і це однозначно треба робити… Тому, щоб сьогодні ця інституція була дієвою дійсно треба змінити підходи і обирати керівника податкової таким чином. Це  крок до повернення довіри до цього органу

Варто наголосити, що на важливості того, щоб цей конкурс проводився під контролем незалежних спостерігачів, зокрема представників міжнародних організацій, таких як Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Європейський Союз, які неодноразово закликали Україну до глибоких реформ у податковій сфері і закликали до залучення іноземних спостерігачів до проведення конкурсів на посади в державні органи.

Владі слід розуміти, що відкрита конкурсна процедура для відбору керівництва Державної податкової служби має стати пріоритетом у реформуванні податкової системи України. Це не лише сприятиме залученню професіоналів до управління, але й поверне довіру до податкової, знизить корупційні ризики та забезпечить відповідальність керівників за свої дії. Без цих кроків ДПС залишатиметься в тіні постійних скандалів і зловживань, що шкодить як економіці країни, так і її міжнародній репутації.

Презумпція злої волі

Проблеми, які існують в роботі ДПС повʼязані не лише із безвідповідальністю керівництва та скандалами, у яких воно фігурує. Підприємці все частіше скаржаться на те, що податкова перетворилася в каральних орган, де неугодних бізнесменів обирають виключно у ручному режимі. Як зазначив бізнес-омбудсмен Роман Ващук, проблеми в бізнесу виникають не через рівень податків, а через стиль адміністрування.

За його словами, наразі рівень довіри до податкової серед підприємців дуже низький. "Ми бачимо певну презумпцію злої волі зі сторони податкової і зі сторони держорганів. Тобто платник податків – це потенційний порушник податкового законодавства радше, ніж законослухняний платник, який може допустити якісь помилки і якому треба допомогти", - розповів Ващук.

Експерти, опитані УНН, наголошують, що така ситуація склалась через запровадження поняття "ризикове підприємство". Ця ідея належить голові Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Гетманцеву, якого у ЗМІ називають "сірим кардиналом" податкової.

Зокрема, автоматизована система моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР), за словами фахівців, дозволяє податківцям у ручному режимі відносити бізнес до категорії "ризиковий" та блокувати його податкові накладні та розрахунки коригування.

"Нещодавно проводили презентацію аналітики по блокуванню податкових накладних для підприємців в СЕО-клабі... Якщо дуже коротко і дуже загально, то ми прийшли до єдиного логічного висновку, що найчастіше система СМКОР блокує накладні (і зупиняє роботу підприємства) не тому, що бізнесмен щось порушив чи його операція ризикова. А тому, що не пощастило", - розповів колишній військовий, лідер партії "Демократична сокира" Юрій Гудименко.

Надання статусу "ризиковий" і виведення з нього – не єдина схема, яка працює у податковій. За словами економічного експерта, аналітика Павло Себастьянович сюди також можна віднести:

• фіктивний експорт (це коли документи пройшли митницею, а товар не переміщався);

• реєстрацію фіктивного ПДВ від фіктивних компаній;

• повернення ПДВ з фіктивного експорту;

• експорт товару за фіктивними документами з фіктивним ПДВ;

• реальне повернення ПДВ за фіктивними документами;

• скрутки (імпортні банани перетворюються на експортне зерно);

• відмову у реєстрації податкової накладної та конфіскація ПДВ.

"Я дуже сподіваюся, що після зміни влади Гетманцев ще довго буде мелькати на сторінках та екранах ЗМІ – розслідуватиме його спадщину і БЕБ, і ДБР, і НАБУ. Міністр фінансів Марченко пояснюватиме, з якої причини податковою та митною політикою займався не сам міністр, а голова податкового комітету", - зазначив Себастьянович.

Член Ради Асоціації платників податків Дмитро Олексієнко вважає, що за такою політикою адміністрування стоїть народний депутат, голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев, адже без його відома у ДПС не ухвалюються жодні важливі рішення. І він фактично керує податковою через свого колишнього помічника Євгенія Сокура.

На думку народного депутата Михайла Цимбалюка окрім кадрового перезавантаження в ДПС, потрібна глибока реформа цього органу. Йдеться, зокрема, про підходи до адміністрування податків. "Якщо говорити взагалі про роботу податкової, то вона не перетворилася в сервісну службу, на жаль", - зазначив він.