Без нових обіцянок: чи стане саміт НАТО тестом на міцність Альянсу та чого очікувати Україні
Київ • УНН
7-8 липня в Анкарі проходить 36-й саміт НАТО, де обговорюватимуть оборону, інвестиції та підтримку України. Очікується фіксація річного фінансування для України у 70 млрд євро.
Сьогодні стартує 36-й саміт НАТО. Він відбудеться на фоні серйозної геополітичної напруги між країнами-членами Альянсу. Які рішення можуть бути ухвалені та чого очікувати Україні – читайте у матеріалі УНН.
Саміт відбудеться 7–8 липня в Анкарі (Туреччина). Очікується участь глав держав і урядів усіх 32 членів Альянсу. Зустріч буде зосереджена на трьох головних питаннях: розвиток оборони, інвестиції в оборонну промисловість та підтримка України. Союзники, особливо європейські країни, намагаються демонструвати єдність, особливо у питанні побудови спільної оборони. Водночас питання підтримки України викликає певні дискусії, а сам саміт відбудеться на тлі глибокої геополітичної напруги.
Трансатлантичні відносини напередодні саміту
США під керівництвом адміністрації президента Дональда Трампа вже неодноразово давали зрозуміти, що захист Європи для них не пріоритет. Оновлена Стратегія національної безпеки США чітко зосереджена на захисті власної території. А ось відповідальність за безпеку в Європі та провідна роль у підтримці України покладається на союзників по НАТО.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президент США Дональд Трамп у Білому домі 8 квітня 2026 р. фото AP
Ще одним фактором, що додав напруги у відносини між країнами-членами Альянсу, стали погрози Трампа про можливе силове приєднання Гренландії, та запровадження мит для європейських держав у відповідь на підтримку Данії. Не покращила ситуацію і операція США проти Ірану, яку критикували лідери деяких європейських країн, а Іспанія навіть відмовилася надавати авіабазу для американських літаків.
На цьому тлі примітною є ситуація із нібито скасованим візитом міністра оборони США Піта Гегсета до Брюсселя, де, як писали деякі ЗМІ, він мав зробити заяву про додаткові скорочення американських сил у Європі. Цю ініціативу міністра нібито було скасовано через відсутність остаточної спільної позиції у підтримці Європи в адміністрації Трампа. Хоча в США досі вважають, що європейці роблять для підвищення своєї обороноздатності недостатньо, не слід забувати, що НАТО не лише оборонний, а й політичний Альянс і остаточний розрив з союзниками США не потрібен. Тим більше, що це може ще більше розв'язати руки росії.
Виклики, що постали перед союзниками у відносинах в рамках Альянсу не дозволяють очікувати ухвалення революційних рішень. Генсек НАТО Марк Рютте вже описав цей саміт фразою - "виконання, а не нові обіцянки". Аналітики Центру аналізу європейської політики вказують, що першочергово саміт має продемонструвати, чи здатні союзники виконати взяті на себе зобов'язання.
Європа та її спроможність до посилення
Згідно з минулорічними даними, європейські союзники та Канада наростили витрати на оборону майже на 19% у порівнянні з 2024 роком. Водночас деякі країни не досягають встановленого цільового рівня у 5% ВВП. Поки свіжі дані не оприлюднені, але серед аутсайдерів аналітики називають Іспанію та Велику Британію.
Водночас країни ЄС почали демонструвати політичні кроки у напрямку розбудови власної оборонної спроможності. Нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс виступив з ініціативою створення Європейського оборонного союзу – нового інституційного інструменту об'єднання та посилення оборонних спроможностей. Цей формат має інтегрувати не лише безпосередньо країни-члени ЄС, а також Велику Британію, Норвегію і, що важливо, – Україну.
Ми повинні вчитися в України. Українська протиповітряна оборона знищує 80% цілей. Українські дрони зупинили просування росії на суші та в Чорному морі, а також спустошили російський флот стратегічних бомбардувальників
Європейці стали надавати більшого значення і потенційними балістичним загрозам з боку росії.
Ми також розуміємо, що українці мають дуже специфічні знання – наприклад, у сфері протибалістичної оборони. Вони стикаються з викликом, оскільки росіяни модернізують свої балістичні ракети, щоб змінювати траєкторію в польоті, і традиційні системи, такі як Patriot, SAMP/T чи IRIS-T, мають деякі проблеми з перехопленням цих російських балістичних ракет. Співпраця між українськими виробниками, оборонними експертами та європейськими виробниками ракет буде надзвичайно важливою, адже протибалістичну оборону також необхідно модернізувати на європейському та західному рівні
У цьому ключі примітно, що Президент Володимир Зеленський анонсував, що найближчим часом може відбутися зустріч союзників щодо ініційованої Україною програми Freyja – пан'європейського антибалістичного щита на базі ракети FP-7.x, виробництва Fire Point. Інтерес до цієї системи вже виявила низка європейських партнерів.
А німецька компанія HENSOLDT вже уклала з українською компанією меморандум про співпрацю. Німці відповідатимуть за виробництво, випробування та постачання радіолокаційних систем, а також їх інтеграцію до комплексу. Ключовим елементом стане багатофункціональний радар TRML-4D, побудований на технології AESA, який здатний одночасно виявляти та супроводжувати до 1500 повітряних цілей різних типів.
Відомо, що система будуватиметься на відкритій архітектурі та інтегруватиметься через стандарт НАТО Link 16. Очікувана вартість однієї ракети-перехоплювача становитиме близько 700 тис. доларів. Для порівняння, вартість ракети американського комплексу Patriot PAC-3 оцінюється приблизно у 3,8 млн доларів.
Що саміт НАТО може дати Україні
Цього року між членами Альянсу не було дискусії, чи запрошувати Президента України Володимира Зеленського на зустріч країн-членів НАТО. Ймовірно, це пов'язано з успішними українськими ударами вглиб території рф. Також в рамках саміту 8 липня запланована зустріч Зеленського з Трампом.
Зустріч Зеленського і Трампа на минулорічному саміті НАТО
Серед очікувань України від саміту: внески через механізм PURL, які можуть бути оголошені вже під час заходу, рішення про ліцензії на виробництво систем Patriot в Україні та прискорення створення антибалістичної європейської програми, кроком до реалізації якої вже стала угода, нещодавно підписана міністрами оборони України та Німеччини.
Також очікується, що у фінальному комюніке саміту буде зафіксовано річне фінансування для України у розмірі 70 млрд євро: 40 мільярдів за угодами між Києвом та партнерами та 30 мільярдів кредиту від ЄС. Водночас саме щодо фінансування оборонних потреб України між союзниками виникли дискусії. Посли НАТО у Брюсселі вже узгодили проєкт декларації з сумою 70 млрд євро допомоги Україні на 2026 рік. Однак спірним залишилося питання зафіксувати наміри продовження фінансування. Проти цього нібито виступає Італія, водночас представники Німеччини наполягають, що це продемонструє стійкість ЄС у підтримці України.
НАТО змінюється
Альянс перебудовується. Заяви Трампа про перекладання відповідальності на союзників та потенційна загроза з боку рф, яка стає все менш примарною, змушують європейські країни серйозно замислюватися над посиленням власної оборони. Важливо аби ці роздуми були конвертовані у конкретні рішення та розумні оборонні інвестиції, засновані на розумінні сучасних викликів.