Алгоритми, що вирішують за нас: чи готові ми до ШІ у банківській сфері?

Ми живемо в часи, коли штучний інтелект навчився інвестувати, аналізувати ризики, боротися з шахрайством і робити банківський комплаєнс швидше, ніж моя кавомашина встигає приготувати ранкове еспресо. Головне — не просити його порадити, що одягнути на зустріч із радою директорів. Тут він ще трохи кульгає (але я вірю — до GPT-6 дійде й до цього).

Ми бачимо промовисті заголовки про "революцію в фінансах", але що ж там насправді? Чесно і без прикрас говоримо про переваги та недоліки залучення штучного інтелекту у банківську сферу. 

Компанії-гіганти на кшталт JPMorgan Chase & Co. і The Goldman Sachs Group, Inc. уже не просто фліртують із ШІ — у них повноцінний серйозний роман. JPMorgan, наприклад, запустив платформу COiN, яка аналізує юридичні документи з такою ефективністю, що економить понад 360 тис. годин людської роботи щороку. Це не тільки економія, це — справжня корпоративна суперсила. Юристи нарешті можуть займатися тим, що вони люблять найбільше — розробляти стратегії, а не шукати пункт 14.46 на 72-й сторінці у договорі, укладеному ще минулого століття.

А ще у JPMorgan Chase & Co. — провідної фінансової корпорації США, що поєднує комерційний та інвестиційний банкінг, займається управлінням активами, кредитуванням і андеррайтингом, є система LOXM. Це така собі торгова ракета, яка виконує фінансові накази з мінімальною затримкою, менше ніж 5 мілісекунд. Більшість людей за цей час не встигають навіть кліпнути. 

Не відстає і The Goldman Sachs Group, Inc. — один із найбільших інвестиційних банків світу, спеціалізується на інвестбанкінгу, торгівлі цінними паперами, управлінні активами та фінансовому консалтингу. У них GS AI Assistant, допомагає співробітникам у тисячах рутинних завдань, а ще автономний кодер Devin, що пише програмний код самостійно. 

Так-так, майбутнє вже тут. І я навіть не кажу про платформу BlackRock Aladdin, яка щосекунди перебирає гігабайти даних, аналізує ризики та приймає рішення, що впливають на цілі ринки.

А що з комплаєнсом, спитаєте ви? Раніше це була щось на кшталт закритої кімнати з купою паперів і серйозними фахівцями, які уважно вивчали кожну дрібницю. А зараз це справжнє high-tech шоу. Системи зі штучним інтелектом самі знаходять підозрілі транзакції, зв’язки між різними операціями, перевіряють людей у санкційних списках і одразу попереджають про ризики. І все це поки ми спокійно гортаємо стрічку новин у телефоні.

Але! (І тут я підіймаю брову.) Усі ці технологічні дифірамби звучать дуже красиво, аж поки ми не спотикаємося об ту саму проблему, що має трохи зловісну назву — "чорну скриньку". Що це таке? Це ситуація, коли штучний інтелект приймає рішення, але ніхто не може пояснити, і не розуміє чому саме таке. Алгоритм відмовив вам у кредиті? Ви хочете дізнатися причину — а у відповідь тиша. Переказ грошей заблоковано? А пояснень немає. 

Це вже не просто дрібниця або збій, це серйозне питання довіри до системи. Адже коли рішення ухвалює не людина, а машина, та ще й без можливості зрозуміти її логіку — це наче отримати вердикт у суді: без вашої присутності на розгляді справи, залучення адвокатів та можливості вивчити документи, докази провини. 

Саме тому регулятори у США, країнах ЄС та Великій Британії вже розробляють правила, які мають змусити ШІ бути не просто розумним, а ще й зрозумілим. Йдеться про так звану "пояснюваність" алгоритмів: система має вміти відповісти — чому вона прийняла певне рішення. І не мовою програмістів, а так, щоб це міг збагнути юрист.

До того ж додаються вимоги щодо етичності: не дискримінувати, не викривлювати, а також прозорості: звідки дані, хто їх зібрав, хто навчив алгоритм так мислити. Адже штучний інтелект — це не дикий звір, якого ми замкнули у серверній кімнаті й молимося, щоб він був чемним. Це інструмент, який може зробити боляче, якщо ним користуватися без інструкції, розуміння та чітких рамок.

І ще одне "але", як пише видання Business Insider, четверо з п’яти банкірів заявляють, що не можуть ефективно захиститися від хакерів, озброєних ШІ. Тобто штучний інтелект уже грає на обидві сторони — світлу і темну. І це важливий аспект розвитку ШІ, на який людству варто зважати.

Тим часом українські банки тримаються дуже гідно. Monobank, UKRSIBBANK, Ощадбанк — уже давно грають на полі AI. Вони автоматизують скоринг, аналізують поведінку клієнтів, оптимізують процеси. 

Мій прогноз? Банк, який не почне впроваджувати ШІ, може перетворитися на музей: гарний, поважний, архаїчний, але з обмеженим колом клієнтів. Адже люди вже звикли до швидкості, гнучкості й персоналізації. 

У підсумку все дуже просто — ШІ це як новий колега в команді. Розумний, трохи нудний, але неймовірно продуктивний. Він не замінить членів команди, але змусить всіх працювати по-новому. І якщо ви досі не в захваті — то просто ще не були на зустрічі, де вам звітує бот, а не бухгалтер. 

Олена Сосєдка, фінтех-експертка та оптимістка з AI у серці