Ще донедавна війна на території ЄС здавалася чимось неймовірним, але станом на 2026 рік це відчуття остаточно зникло. росія перестала бути "гіпотетичною загрозою" і стала фактором стратегічного планування для всього європейського континенту. Повномасштабна війна проти України, регулярні ядерні погрози кремля, атаки на критичну інфраструктуру, диверсії, кібератаки та поява дронів над країнами ЄС - усе це змусило Європу повернутися до питань оборон, мобілізації, стійкості та війни.
Підігрівають ситуацію погрози Президента США Дональда Трампа щодо Гренландії, які викликали стурбованість серед союзників. Саме тому Європа розглядає варіант створення нового альянсу без США, використовуючи "коаліцію охочих" для підтримки України як основу.
Стає очевидним, що у разі остаточного "биття горщиків" Європи з Америкою – континент має самостійно думати про власну безпеку. Враховуючи новий підхід Трампа до зовнішньої політики – цим обов’язково захоче скористатися росія. Не факт, що це буде прямий воєнний конфлікт, але бути готовим до нього – питання виживання Європи.
Як країни Європи готуються до потенційної війни з росією
Норвегія. Країна офіційно розпочала підготовку громадян до можливої конфіскації майна. Військове керівництво країни розглядає цивільні активи як невід'ємну частину оборонної стратегії.
У понеділок 19 січня тисячі норвежців отримали листи від військових, у яких повідомляється, що у разі війни їхні будинки, автомобілі, човни і техніка можуть бути конфісковані. Про це повідомляє euronews.
Важливість підготовки до кризових та воєнних ситуацій значно зросла за останні роки. Реквізиція має на меті забезпечити, щоб у воєнний час збройні сили мали доступ до ресурсів, необхідних для оборони країни
Листи не мають практичного впливу у мирний час, крім того, щоб повідомити власників про можливість передачі їхніх речей військовим у разі конфлікту
Норвегія перебуває в найсерйознішій ситуації з питань безпеки з часів Другої світової війни. Наше суспільство повинно бути готове до кризових ситуацій у сфері безпеки і, у гіршому випадку, до війни. Ми здійснюємо масштабне нарощування військової та цивільної готовності
Німеччина. Берлін завершив розробку конфіденційного документа на 1200 сторінок, який перетворює країну на головний військовий вузол Європи. Про це йдеться на сайті Бундесверу.
Німеччина розробляє секретний план на випадок війни з росією - WSJ27.11.25, 10:20 • [views_16099]
Транзит 800 000 військових: План детально описує маршрути перекидання військ НАТО з портів Північного моря (Нідерланди, Бельгія) на східний фланг через німецькі автобани та залізниці.
Інвестиції в інфраструктуру: Виділено 166 млрд євро до 2029 року на модернізацію мостів та залізниць подвійного призначення.
Роль бізнесу: Окремі брошури для бізнесу інструктують компанії, як забезпечити автономність (генератори, запаси води) та охорону критичних об'єктів від диверсій.
Операційний план створено відповідно до стратегії колективної оборони союзників по НАТО й ураховує загрози, які сформувалися після початку російської війни проти України. Він має не лише безпосередньо готуватися до конфлікту, а й запобігати йому через здатність швидко мобілізувати сили, координувати рішення та ефективно діяти у кризових ситуаціях.
Документ не є самостійним "воєнним планом проти Росії", а інтегрується у загальну систему оборони НАТО, де Німеччина виступає логістичним центром і ключовою ланкою" для розгортання та підтримки сил союзників у разі загострення.
Польща: Держава стала абсолютним лідером НАТО за темпами переозброєння, готуючись до конфлікту, який, за оцінками польської розвідки, може статися вже у 2027 році.
Без нашої незалежності москва неминуче прийде за Польщею - Зеленський19.12.25, 14:52 • [views_4463]
Бюджет: У 2025–2026 роках витрати на оборону сягнули рекордних 4,7% від ВВП (близько $48 млрд). За інформацією Reuters ростуть не лише суми бюджету, але й реальні оборонні програми: Польща укладає великі контракти на протиракетні системи та радіолокаційне обладнання, посилює ППО, розвиває власні оборонні лінії та інтегрується у ширші програми ЄС і НАТО з підвищення обороноздатності.
"Східний щит": Масштабна програма будівництва фортифікацій на кордоні з росією та Білоруссю (доти, мінні поля, протитанкові рови).
Країни Балтії. Естонія, Латвія та Литва будують Балтійську лінію оборони - систему, що має затримати ворога до приходу основних сил НАТО.
З Естонії видворили росіянина через загрозу нацбезпеці17.01.26, 18:01 • [views_5519]
Естонія почала встановлення перших з 600 бетонних бункерів на кордоні. Програма розрахована до кінця 2027 року, пише ERR News
Литва створює багаторівневу оборону за 50 км від кордону, включаючи "зуби дракона" та мости, які можна швидко підірвати, про що повідомляє West Point (The Baltic Defense Line Analysis).
У грудні 2025 року Сейм Латвії ухвалив бюджет на 2026 рік, який став історичним максимумом. Витрати на оборону сягнули 4,91% від ВВП (понад 2,16 млрд євро). Це один із найвищих показників у світі. У Міністерстві оборони Латвії повідомляють, що понад 50% цих коштів спрямовано безпосередньо на бойові можливості: закупівлю HIMARS, систем ППО середньої дальності IRIS-T та бронетехніки.
Скандинавські країни. Швеція та Фінляндія зосередилися на готовності кожної окремої сім'ї. Брошури для населення: у 2024–2025 роках мільйони громадян отримали оновлені посібники "На випадок кризи або війни". В них детально описано: запаси води, список продуктів та як діяти під час сигналів тривоги.
Швеція у 2026 році остаточно відмовилася від залишків політики нейтралітету, спрямувавши на оборону 2,8% ВВП (додаткові 2,9 млрд доларів США), пише Breaking Defense. Це рішення зумовлене "багатовимірними загрозами з боку Москви", що включають не лише військову активність на Балтиці, а й постійні кібердиверсії. Основний акцент Швеція робить на концепції "Тотальної оборони", де залученість кожного громадянина є обов'язковою. У січні 2026 року уряд оголосив про подальше розширення національної цивільної служби, а понад 8 000 молодих людей було призвано на строкову військову службу. Крім того, Швеція інтегрує свої ВПС у спільну мережу НАТО, посилюючи можливості нанесення ударів на велику дальність та закуповуючи сучасні системи ППО і ракетну артилерію.
Фінляндія, маючи найдовший кордон із РФ, зосередилася на фізичних перешкодах та готовності суспільства. До 2026 року країна завершує будівництво 200-кілометрового паркану на східному кордоні, який тепер оснащений інтелектуальними системами спостереження для виявлення дронів та диверсійних груп, повідомляє The Guardian. Окрім військових навчань (як-от перекидання 15 000 солдатів до кордону), у Фінляндії спостерігається бум цивільної підготовки: жіноча організація Nasta проводить курси зі стрільби та виживання, на які черги розписані на місяці вперед.
Європа готова до війни?
Незважаючи на те, що війна в Україні та загострення геополітичних загроз остаточно змінили стратегічний ландшафт Європи, не всі країни континенту однаково усвідомили масштаби потенційної небезпеки чи вжили належних заходів для власної оборони. Деякі держави суттєво нарощують витрати на безпеку, поглиблюють співпрацю з НАТО і навіть відновлюють елементи військової підготовки та мобілізації, але загалом реакція Європи виглядає недостатньою для стримування сучасних викликів.
Водночас найбільш активні у цій сфері саме ті країни, які або у минулому безпосередньо зазнавали агресії зі сторони росії, або історично були під її домінуванням. Польща, країни Балтії та Скандинавії активно нарощують оборонні бюджети, посилюють армії та готують цивільні структури до кризових ситуацій. Така поведінка пояснюється не лише географічною близькістю до потенційного конфлікту, але й історичною пам’яттю про вторгнення, окупацію чи загрози суверенітету.
Однак навіть у центрі Європи - у країнах, які формально є серцем ЄС та НАТО - сприйняття військової небезпеки залишається неоднорідним і часом суперечливим. Якщо з одного боку урядові кола у Берліні підтримують реформу військової служби, яка повинна зміцнити Бундесвер, то з іншого - тисячі студентів та молодих людей виходять на протести, звинувачуючи політиків у надмірній мілітаризації та висловлюючи небажання брати участь у військовій службі чи війні в майбутньому. У грудні 2025 року шкільні страйки та демонстрації проти нової системи військової служби пройшли у понад 90 містах Німеччини, від Берліна до Мюнхена, з гаслами "Ні примусовій службі".
Ця реакція значною мірою пов’язана з генераційним розривом і розбіжностями в оцінці ризику: молодь більше фокусована на соціальних питаннях, освіті та добробуті, ніж на зовнішньополітичних загрозах, і часто сприймає пропозиції щодо військової реформи як непропорційні чи несправедливі. Опитування також показують, що підтримка загальної військової служби різко падає серед молодих людей, тоді як загальне суспільство демонструє дещо інший баланс думок.
Саме через такі суперечливі настрої в суспільстві важливо комплексно пояснювати громадянам, для чого потрібні зміни у сфері оборони. Якщо суспільство не розуміє логіки безпеки, не усвідомлює загроз чи має хибні уявлення про сучасні війни та механізми стримування, то реформи ризикують залишитися номінальними або викликати ще більший спротив. Цей виклик особливо актуальний у країнах Західної та Центральної Європи, де події війни на Сході континенту сприймаються як щось далеке чи гіпотетичне.
Приклад Німеччини яскраво демонструє, що відсутність чітких комунікацій і невміння пояснити важливість оборонних реформ може призвести до суспільних хвиль протесту, навіть якщо самі реформи мають стратегічний сенс у контексті колективної безпеки НАТО та потенційних загроз з боку РФ.
Отже, для ефективної підготовки до нових форм конфліктів Європі необхідно не лише нарощувати м’язи оборони, а й працювати з громадською думкою, щоб забезпечити широку підтримку суспільства. Без цього ризик перетворення оборонних ініціатив на джерело внутрішніх суперечок буде зростати, послаблюючи потенціал континентальної солідарності перед викликами століття.