Воєнний злочинець із позивним "Алтай" отримав довічне за страту українських захисників - Генпрокурор
Київ • УНН
Російського військовополоненого Сергія Тужилова засуджено до довічного позбавлення волі за страту українських військовополонених. Він особисто контролював та брав участь у вбивствах трьох українських захисників на Харківщині.
Сьогодні російського військовополоненого Сергія Тужилова, позивний "Алтай", засуджено до довічного позбавлення волі за страту українських військовополонених. Про це повідомив Генеральний прокурор України Руслан Кравченко і додав, що "кожен воєнний злочин має закінчуватися саме так - довічним увʼязненням", передає УНН.
Страта українських захисників. Довічне для воєнного злочинця Ця справа не про складність доказів і не про юридичні конструкції. Вона про те, що навіть у війни є межі. І про те, що ці межі були свідомо, послідовно і неодноразово порушені. Вона про те, за що воює Україна. І чим ми принципово відрізняємося від ворога. Сьогодні російського військовополоненого Сергія Тужилова, позивний "Алтай", засуджено до довічного позбавлення волі за страту українських військовополонених
Деталі
За словами Генпрокурора, Тужилов був командиром гранатометного відділення мотострілецької роти 82-го мотострілецького полку 69-ї мотострілецької дивізії зс рф. Під час повторного вторгнення на Харківщину він разом з іншими російськими військовими зайняв територію Вовчанського агрегатного заводу.
У червні 2024 року беззбройний український військовослужбовець, втративши орієнтацію в зоні бойових дій, потрапив на позиції ворога. Не маючи зброї та шансів на опір, він здався в полон.
Після допиту, ворог передав інформацію командуванню. Звідти надійшов наказ вбити полоненого.
Саме Тужилов запропонував виконавця, детально інструктував, обрав місце страти, це контрольно-пропускний пункт на території заводу і особисто контролював страту- розстріл українського захисника пострілом у голову.
На початку липня 2024 року ще двоє українських військових потрапили в полон. Їх прив’язали до стовпів на території заводу. Після допиту знову пролунав наказ: "Отправьте их к Бандере".
Цього разу Тужилов особисто взяв участь у вбивстві. Разом з іншим військовим вони узгодили план і кожен зробив постріл у потилицю полоненому.
24 вересня 2024 року під час звільнення території заводу спецпідрозділи ГУР взяли російських військових у полон, серед них і "Алтая". Прокурори одразу зафіксували всі обставини злочинів і зібрали докази.
У суді він повторював: "Я человек военный, выполнял приказ". Але виконання очевидно злочинного наказу не виправдання. Це свідомий воєнний злочин. Грубе порушення правил ведення війни і всіх міжнародних конвенцій. Я знаю, про що говорю. Я документував воєнні злочини на Київщині під час та після окупації. І кожного разу бачив одне й те саме: фанатично-божевільне бажання вбивати мирних жителів та військових, а накази, коли вони були, лишень формальний дозвіл, на реалізацію страшних бажань
Сьогодні, як повідомив Генпрокурор, суд визнав Сергія Тужилова винним у жорстокому поводженні з військовополоненими, поєднаному з умисними вбивствами, вчиненими за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України), та призначив максимальне покарання, довічне позбавлення волі.
Я розумію, якого покарання прагнуть українці, втомлені війною і шоковані жорстокістю окупантів. Але ми не відповідаємо злочином на злочин. Ми відповідаємо законом і дотриманням всіх норм: право комбатанта брати безпосередню участь у бойових діях передбачає імунітет від переслідування за законні воєнні дії, але комбатанти не мають такого імунітету у разі порушень міжнародного гуманітарного права – порушення законів і звичаїв війни, скоєння злочинів щодо захищених осіб. Саме цим ми відрізняємося від ворога. Саме це робить нас державою, яка має право вимагати справедливості в спеціальному трибуналі. За кожним доказом у цій справі стоїть людське життя, обірване не в бою, а в полоні. Зламані долі матерів, дружин і дітей. Тому вирок, максимально справедливий, який міг бути у цій ситуації
Генпрокурор переконаний - "кожен воєнний злочин має закінчуватися саме так: довічним увʼязненням. Ані відстань, ані час не стануть на заваді справедливому покаранню".