В порт України прибула велика партія вугілля із ПАР

“Рано вранці в середу, 14 листопада, портова лоцманська служба „Южний“ філії Адміністрації морських портів України „Дельта-лоцман“ здійснила проводку в порт судна Zoe S з 50,5 тис. т енергетичного вугілля для ТЕЦ України на борту”, — йдеться у повідомленні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ситник розповів про слідство у справі формули "Роттердам плюс"

Судно стало під розвантаження біля причалу № 9 ДП “Морський торговельний порт “Южний”. Технічні параметри цього причалу, а також своєчасно вироблені АМПУ ремонтні черпання дозволяють обробляти судна типу Panamax і Post Panamax.

Енергетичне вугілля, доставлене з ПАР в порт “Южний”, призначене для Дарницької ТЕЦ (м.Київ) та Чернігівської ТЕЦ.
Наступна поставка вугілля з ПАР у порт “Южний” очікується 21.11.2018 р. Судно Stella Dora доставить 75, 9 тис. т енергетичного вугілля для Криворізької ТЕС.

Нагадаємо, 12 жовтня заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Анатолій Корзун на прес-конференції  повідомив, що накопичення вугілля і мазуту на складах теплоелектростанцій (ТЕС) і теплоелектроцентралей (ТЕЦ) в Україні для проходження опалювального сезону йде з відставанням від графіка.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія продавала Польщі вугілля з окупованого Донбасу – Клімкін

Так, станом на 1 листопада 2018 року на складах ТЕС і ТЕЦ в Україні мало бути накопичено 2,6 млн т вугілля, 1 млн т з якого — це вугілля антрацитової групи, а 1,6 млн т — газової. Тоді як станом на 5 листопада запаси вугілля становили 1,932 млн т.

Зазначимо, що у першій декаді листопада стався зрив опалювального сезону у містах, де існували проблеми із розрахунками за теплоенергію. Серед них опинилися м. Херсон, м. Шепетівка (Хмельницька область), м. Сміла (Черкаська область), м. Кам’янське (Дніпропетровська область).

УНН спробував з'ясувати передумови виникнення опалювальної кризи в Україні. Нинішньому положенню передувала ціла низка кроків, серед яких введення формули "Роттердам+", товарна блокада окупованого Донбасу, рішення РНБО та указ Президента щодо гарантій енергетичної безпеки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вугілля, мазут і газ: у Міненерго відзвітували про запаси енергоносіїв

Формула Роттердам+

З квітня 2016 року НКРЕКП постановою № 721 від 28 квітня 2016 року затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. Формула “Роттердам плюс” включає ціну вугілля для виробництва електроенергії, яка ґрунтується на котируваннях вугільного хаба ARA (Амстердам — Роттердам — Антверпен) плюс доправлення в український порт.

24 березня 2017 року НАБУ відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів НКРЕКП, що затвердили формулу “Роттердам плюс”. 17 серпня у НКРЕКП відбулись обшуки.

23 серпня 2018 року НКРЕКП скасувала застосування формули “Роттердам плюс”. Рішення набуде чинності з моменту запуску нового ринку електроенергії, закон щодо якого Верховна Рада ухвалила 13 квітня 2017 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Насалик: "Центренерго" практично вже не буде споживати антрацит

3 жовтня 2018 року директор НАБУ Артем Ситник під час звіту на засіданні парламентського антикорупційного комітету заявив, що “днями отримано економічний звіт фахівців про те, що дійсно безпідставно було застосовано формулу “Роттердам плюс”. Він додав, що сума “незаконно стягнутих, фактично отриманих коштів унаслідок необґрунтованого застосування цієї формули” становить 15 млрд грн, але щоб ухвалити остаточне рішення у цій справі, потрібна експертиза.

Як повідомляв УНН, Солом’янський районний суд Києва задовольнив клопотання детектива НАБУ про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів у справі щодо формули “Роттердам+” — рахунків “ДТЕК Дніпроенерго” в “Укрсоцбанку” за період із 1 квітня 2014 року до часу ухвалення рішення із зазначенням часу проведення платежів.

Постачальником вугілля до 9 ТЕС в Україні є компанія ДТЕК, що входить до складу фінансово-промислової групи СКМ, акціонером якої є бізнесмен Рінат Ахметов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нідерландський суд заморозив активи Ахметова

Товарна блокада, рішення РНБО і вугілля з США

16 лютого 2017 року президент України Петро Порошенко підписав указ про введення в дію рішення РНБО “Про невідкладні заходи щодо нейтралізації загроз енергетичної безпеки України та посилення захисту критичної інфраструктури”. Указ президента і рішення РНБО послідували після товарної блокади окупованих районів сходу України ветеранами АТО з добровольчих підрозділів у січні 2017 року. Блокада викликала дефіцит вугілля на українських ТЕС.

Серед зазначених президентським указом заходів — диверсифікація джерел постачання кам’яного вугілля марки антрацит і створення резервів енергетичного вугілля, а також доручення щодо переобладнання українських ТЕС та ТЕЦ для використання вугілля газової групи вітчизняного видобування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЄБРР попередив про небезпеку неприйняття закону про НКРЕКП

1 серпня 2017 року ДК “Центренерго” уклала контракт на постачання 700 тис. тонн антрациту з американською корпорацією Xcoal Energy & Resources, штат Пенсільванія, США. У вересні в порт міста Южне Одеської області прибула перша партія енергоносія у складі 62 тис. тон.

8 листопада 2018 року спецпредставник США з питань України Курт Волкер не виключив імовірності продажу Росією ресурсів із території окупованого Донбасу європейським ринкам, проте не має доказів цього. На думку Волкера, російські компанії “перейменовують” ресурси з Донбасу, стверджуючи, що їх видобули в іншому місці, після чого продають енергоносій на ринку.