У НАЗК пояснили, як забезпечити ефективне запобігання корупції за брехню у деклараціях

"За умисне зазначення недостовірних відомостей на більш ніж 1 млн грн має передбачатися позбавлення волі. Інакше ефективне запобігання корупції буде неможливим", - сказано у повідомленні.

Зазначається, що внаслідок конституційної кризи сьогодні однією з головних задач Верховної Ради України залишається відновлення кримінальної відповідальності за неподання декларації та внесення до неї завідомо недостовірних відомостей.

Зокрема, тривають дискусії щодо того, чи необхідно передбачати ув’язнення особи за брехню у декларації.

Так, НАЗК наголошує: ефективне запобігання корупції можливе лише за умови, якщо нова стаття Кримінального кодексу передбачатиме можливість позбавлення волі за умисне недостовірне декларування на суму понад 1,051 млн грн (500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 01 листопада 2020).

"У нашій країні підлітка можуть позбавити волі на декілька років за невелику крадіжку. Однак ув’язнення за брехню у декларації на мільйони гривень деякі вважають занадто суворим покаранням. Така позиція є необґрунтованою як із правової, так і з етичної точки зору, та загалом суперечить елементарній логіці", — зазначає голова НАЗК Олександр Новіков.

Додається, що до того ж існування покарання у вигляді позбавлення волі за недостовірні дані у деклараціях — це ефективний інструмент запобігання корупції. Усвідомлюючи можливу відповідальність, посадовці мають конкретну мотивацію для доброчесного заповнення декларації.

"У той же час, наявність відповідальності лише у вигляді штрафу, жодним чином не лякатиме корупціонерів – вони цілком зможуть оплатити його за рахунок коштів, отриманих недоброчесним шляхом. Таким чином, наявність такого виду покарання забезпечуватиме необхідний превентивний ефект та надаватиме можливість суду призначити достатнє та справедливе покарання кожному винному (з урахуванням скоєного, особи засудженого, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання тощо)", - відзначається у повідомленні.

Нагадаємо, правоохоронні органи закрили низку справ більше ніж на 30 млн грн щодо декларування недостовірної інформації у зв’язку з нещодавнім рішення КСУ. 

Так, робоча група Верховної Ради щодо вирішення питання навколо Конституційного Суду провела вже п'ять засідань та узгодила позиції щодо повернення кримінальної відповідальності за брехню у деклараціях та умисне їх неподання.

Як раніше повідомлялося в УНН, 27 жовтня Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню у декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

Було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, "дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності", а Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.

29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.

Згодом Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити всіх суддів КСУ, які прийняли відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів. 

Після цього до нього подали альтернативи, зокрема і голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Наразі питання у парламенті не розглядали, зібрали робочу групу для його опрацювання.