Свято Покрови Пресвятої Богородиці: історія, традиції, заборони
Київ • УНН
Свято Покрови Пресвятої Богородиці, що відзначається 1 жовтня, є символом віри в чудесне спасіння та оберіг від Божої Матері. Воно має велике значення для українських козаків, які вважали Богородицю заступницею воїнства.
Покрови Пресвятої Богородиці - є величним святом нагадування про заступництво Божої Матері за людський рід шляхом молитви. Сьогодні це свято відзначають в усіх містах та селах України. Про історію, традиції і заборони цього свята, яке має сакральний сенс для українського народу, розповідаємо у матеріалі УНН.
Історія свята Покрови Пресвятої Богородиці
Назва свята пов’язане з головним покривалом Богородиці, ще його на Русі називають мафорій або омофор.
Згідно зі стародавніми описами, під час облоги мешканці Константинополя сховалися у Влахернській церкві та молилися Божій матері про порятунок. Серед тих людей було два угодних Богові чоловіка - Андрій Юродивий та святий Єпіфаній. Вони молилися перед іконостасом за спасіння міста та його мешканців. Через деякий час вони побачили Пречисту Діву, що покрила їх оморфом та почала молитися разом з ними. Завдяки цьому облогу вдалося зняти, війська ворога відступили, а місто було врятоване від жахливої долі.
З тих пір й відзначаються свято Покрови Пресвятої Богородиці, яка є своєрідним символом віри в чудесне спасіння та оберіг від Божої Матері.
Роль Покрови у історії України
Величезного значення свято Покрова набуло для українських козаків. В цей день зазвичай обирали нового отамана. Козаки вірили, що це свято здатне оберігати їх весь рік, а Богородицю вважали заступницею та покровителькою воїнства. На честь цього свята козаки збудували безліч церков. Деякі з ним збереглися і сьогодні.
Тож не дивно, що в Україні це свято має ще одну назву - Козацька Покрова, що відзначається 1 жовтня, так само як й День українського козацтва. Українські воїни вірили, що Божа Матір оберігає їх в далеких походах, через що її зображення завжди було присутнім на хрестах, які носили з собою козаки.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці починалося з молитов та ранкової служби в церкві. Раніше від усіх приходили вдови та самотні дівчата, які молилися, щоб стати під покров Божої Матері.
В цей день український народ просив Богородицю про здоров’я, допомогу, захист від нещасливої долі та різних неприємностей, а також про сімейне щастя та добробут. Наші пращури вірили, що Божа Матір оберігатиме кожного, хто в цей день звертався до неї. Такі вірування збереглися й донині. Молоді дівчата часто просили про сімейне щасливе життя, красу та молодість.
В Україні Покрова Богородиці приурочували до закінчення польових робіт та збору грибів в лісі, а також до першого "Зазим’я". Нерідко в цей день вперше затоплювали піч. А щоб всі члени родини були здоровими, господиня брала рясно вишитий рушник над іконою Богоматері та вішала його над вхідними дверима. Для родинного затишку та добробуту була традиція пекти млинці в цей день. Багато родин вселялися в новий будинок, вірячи, що Божа Матір оберігатиме його весь рік.
На Покров Богородиці зазвичай мандрівники та чумаки поверталися до рідного краю, щоб відсвяткувати з родиною та вимовити молитву з проханням до Божої матері.
Що не можна робити на Покрову
Серед речей, що не можна робити на Покрову можна навести наступні:
- займатися фізичною працею, окрім приготування святкового столу;
- лаятися, сваритися, бажати злої долі іншим людям;
- відмовляти в гостинності, адже чим більше гостей в цей день, тим більшим буде достаток родини;
- вживати алкоголь та переїдати, не дивлячись на те, що в цей день немає посту, краще все ж дотримуватися помірності під час
святкування.
Покрови Пресвятої Богородиці - це свято, що носить сакральний зміст для українського народу, воно завжди було пов’язано з безліччю прикмет, вірувань та віри в захист людського роду Божою Матір’ю.