"Рука кремля": російські пропагандисти захищають священика московського патріархату, який крав електроенергію
Київ • УНН
Російська пропаганда підтримує священика московського патріархату, звинуваченого у крадіжці електроенергії в Україні
росіяни дізналися, що в Україні є місто Ладижин, а російські пропагандисти намагаються роздмухати конфлікт вселенського масштабу із ситуації довкола Свято-Казанського храму, який на законних підставах перейшов під юрисдикцію Православної церкви України. При цьому ледь, не виставляють героєм священика УПЦ МП Євгенія Воробйова, якого викрили на крадіжці електроенергії, пише УНН.
Після того як 9 січня новостворена громада Православної церкви України, хоч і з другої спроби, але зуміла, маючи на то усі законні підстави, зайти до Свято-Казанського храму у Ладижині Вінницької області ситуація довкола цієї історії дещо заспокоїлась. Але не факт, що надовго.
Адже зацікавленість у цій історії російських пропагандистів дає підставити говорити, що люди, які перейшли до української церкви, можуть стати жертвами інформаційних, і не тільки провокацій.
Тим часом у самому Ладижині випливають нові неприємні факти "бурхливої" діяльності місцевого священика московського патріархату Євгенія Воробйова.
Зокрема, 15 січня на територію Свято-Казанського храму завітали енергетики і виявили несанкціоноване підключення до електромереж, яке було здійснено, коли у ньому хазяйнували представники московського патріархату. Воробйов, якого теж викликали на місце події, як пишуть місцеві ЗМІ, факт крадіжки електроенергії не заперечував. А енергетики нарахували збитків майже на 90 тисяч гривень та склали відповідний акт.
Поки що біля самої церкви спокійно. Але прихильники московського священика іноді намагаються провокувати прихожан ПЦУ. Про це розповів голова новоствореної громади ПЦУ, ветеран АТО/ООС Михайло Бондаренко.
"Зараз спокійно біля церкви. Ну ходять вони колами, типу патрулювання, тому що всередині ветерани охороняють храм. А вони ходять. Але таких щоб сильних правопорушень – то немає. Буває що час від часу хлопців чіпляють морально, але в наших хлопців міцні нерви, вони на це реагують", - зазначив Бондаренко.
Але цей спокій може бути удаваним. Адже ситуація в Ладижині викрила достатньо проросійських "консервів" на Вінниччині, з подачі яких, судячи з усього, вона опинилася у центрі уваги російських пропагандистів.
На пропагандистські канали держави-агресора через сина Євгенія Воробйова - Дмитра Воробйова, який вчиться у росії на військового капелана, від місцевих жителів потрапило відео з Ладижина. Пропагандисти, звісно, продемонстрували його у вигідному для себе руслі – мовляв, в Україні, нібито, відбуваються утиски на релігійному ґрунті. І передали це відео місцеві жителі.
Мета кремля в даному випадку очевидна – показати, що в Україні, нібито, багато прихильників "руського міра", яких необхідно "звільняти" від міфічних націоналістів, і продовжувати розколювати українське суспільство.
А яку мету переслідують люди, які в Україні на другий рік повномасштабної агресії, підіграють російській пропаганді? Вони або корисні маріонетки, або, що набагато гірше, виконують свою роль свідомо. Ще й, можливо, користуються прихильністю деяких представників місцевої влади на Вінниччині.
Зокрема, ми вже писали, що досить неоднозначно поводить себе депутат Вінницької обласної ради від "Української стратегії Гройсмана" Ігорь Хміль, який багато років поспіль підтримував московський патріархат, і навіть зараз не змінив свою позицію.
Контекст
У листопаді минулого року громада Свято-Казанського храму у Ладижині провела збори, на яких прийняла рішення про перехід до Православної церкви України. Були оформлені усі необхідні юридичні документи.
28 грудня люди намагалися увійти до свого храму, але священик московського патріархату Євгеній Воробйов та його нечисленні прихильники зустріли прихожан ПЦУ перцевим газом та палицями.
Коли дев’ятого січня люди таки змогли потрапити до своєї церкви, то виявили у ній російські прапори, ікони з зображенням російської імператорської родини, релігійні книги з пропагандою "руського миру", проросійські календарі, фотопортрети ієрархів російської православної церкви, добірку DVD-дисків з пропагандистськими фільмами про рф.
