Ремонтними роботами у закладах освіти не повинні займатися освітяни – омбудсмен
Київ • УНН
Освітній омбудсмен Надія Лещик вважає, що освітяни не повинні займатися будівельними та ремонтними роботами в закладах освіти. Замовниками ремонту мають бути компетентні управління чи підприємства.
Освітяни не повинні займатися будівельними й ремонтними роботами в закладі освіти. Замовником ремонту закладів освіти, у тому числі укриттів, мають бути ті управління, відділи, державні чи комунальні підприємства, які мають персонал, наділений необхідними компетенціями для цього, вважає освітня омбудсменка Надія Лещик, пише УНН.
Деталі
Час від часу в публічному просторі з'являються повідомлення правоохоронних органів про кримінальні провадження щодо керівників закладів освіти через порушення законодавства під час будівельних чи ремонтних робіт у закладах освіти, зокрема в укриттях
У цих повідомленнях зазначається про закупівлю товарів і здійснення робіт, що не відповідають державним будівельним нормам, умовам, зокрема безпековим, що спричинило матеріальні збитки для бюджету.
У більшості ситуацій, які виявила в публічному просторі, керівник закладу освіти самостійно укладав договір та підписував відповідні документи. Таким чином виникають дискусії щодо того, чи повинен керівник закладу освіти брати на себе відповідальність і займатися питаннями будівництва, бути відповідальним за такі роботи й підписувати відповідні документи, чи повинен мати спеціальні знання у цій сфері.
Проаналізувавши частину закупівель, освітня омбудсмена звернула увагу, що замовником будівельних робіт, капітального ремонту, зокрема укриттів закладів освіти чи виконання робіт з технічного нагляду виступають зовсім різні суб'єкти:
• окремі державні чи комунальні підприємства та установи;
• департаменти обласних державних адміністрацій;
• органи місцевого самоврядування чи окремі їх відділи або управління (житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури й інші).
При цьому найчастіше саме конкретний заклад освіти чи орган управління освітою виступає замовником у таких ситуаціях.
"На мою думку, перекладання відповідальності на керівників закладів освіти за організацію будівельних робіт у закладі освіти, зокрема в укритті чи проведення ремонтних робіт перевантажує керівників закладів освіти додатковими обов'язками, для виконання яких у них відсутні необхідні компетенції чи спеціальні знання. Зокрема, керівник закладу освіти не повинен володіти компетенціями, які стосуються державних будівельних норм, технічного нагляду, будівельної чи економічної експертизи тощо. Керівники не володіють знаннями про особливості будівництва захисних споруд, вони не можуть здійснити моніторинг цін на матеріальні ресурси та проаналізувати їх. Такі вимоги до них не передбачені. Те ж саме стосується і працівників органів управління освітою" - зазначила Лещик.
Омбудсменка додала що, на її думку, частина цих проваджень може бути пов’язана з некомпетентністю директорів у справі будівництва, чим можуть користатися інші особи.
Результати міжнародного паралельного аудиту ефективності, звіт про який затверджений рішенням Рахункової палати України № 32-1 від 03.07.2024 року, свідчать, що визначення на місцевому рівні замовниками виконання будівельних робіт закладів освіти та/або органів управління освітою, які не мали кваліфікованого персоналу й досвіду реалізації подібних проєктів, є однією із причин неефективного управління бюджетними коштами та їх неефективного використання на місцях. За результатами аудиту, порушення чинного законодавства, а також недоліки у використанні бюджетних коштів виявлено на всіх етапах реалізації проєктів: під час розроблення проєктної документації, проведення публічних закупівель і приймання виконаних робіт
Саме тому, на думку Лещик, замовником будівельних робіт чи ремонту закладів освіти, зокрема споруд цивільного захисту мають бути ті управління, відділи, державні чи комунальні підприємства, які мають персонал, наділений необхідними компетенціями для цього.
Доповнення
Освітній омбудсмен Надія Лещик закликала батьків школярів разом з освітянами розглянути можливість використання державного безоплатного електронного сервісу, де вбудовано електронний журнал та щоденник - МРІЯ.