Небезпечний прецедент: Верховний Суд підтвердив, що права акціонерів банків не захищені
Київ • УНН
Верховний Суд ухвалив рішення, що вимоги акціонерів банків, які перебувають у ліквідації, не підлягають судовому розгляду, створюючи небезпечний прецедент. Це рішення суперечить Конституції України та Європейській конвенції з прав людини, позбавляючи інвесторів базового права на судовий захист.
Зараз в Україні склалася небезпечна ситуація, у якій регулятори банківського сектору Національний банк і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб мають вседозволеність дій щодо банків, а акціонери останніх не захищені від свавілля і навіть не можуть піти до суду. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловила член комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна.
Мені здається, що взагалі в демократичній країні не можуть бути процедури чи рішення прийняті проти інвестора, проти громадянина, які би не передбачали подальшого оскарження, можливості оскарження його дій. Це означає просто, що справді вседозволеність певних осіб може існувати, і це не побороти, тому що ми не даємо таке право захисту людям
Раніше Верховний Суд поставив крапку у справі акціонера банку "Конкорд" проти Національного банку України, ухваливши рішення, яке стало знаковим не лише для конкретного позивача, а й для всієї банківської системи. Суд, не надаючи оцінку доводам сторін, закрив провадження, визнавши, що вимоги акціонерів банків, які перебувають у процесі ліквідації, взагалі не підлягають розгляду жодним судом. Тобто ВС проігнорував рішення першої та апеляційної інстанцій, якими ліквідація "Конкорду" була визнана незаконною. Це означає, що власники банківських установ в Україні позбавлені базового права – на судовий захист, гарантованого Конституцією та Європейською конвенцією з прав людини.
У своєму рішенні Верховний Суд, посилаючись на закон №590-IX від 2020 року, закрив провадження, вказавши, що навіть якщо акціонер довів неправомірність дій регулятора, це не відновлює його прав, і такі вимоги не можуть бути предметом судового розгляду. Таке рішення поряд з тим, що сам процес виведення банку з ринку, розпочатий Нацбанком і Фондом гарантування вкладів фізосіб, незворотній свідчать про повну вседозволеність та безкарність регуляторів.
Сьогодні в Україні створений небезпечний прецедент. Виходить, що держава в особі Нацбанку та Фонду гарантування вкладів може ухвалити будь-яке рішення щодо банку, навіть явно незаконне, і жоден акціонер не зможе його оскаржити в суді. Ба більше, навіть заява про злочин до правоохоронних органів тут не допоможе, адже обидва регулятора – це колегіальні органи, у яких персональна відповідальність достатньо розмита, щоб цього уникнути.
Сама ситуація з позбавлення акціонерів базових прав не лише суперечить Конституції України, а й прямо порушує статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує кожному право на справедливий суд. По суті, мова йде про інституційно закріплену вседозволеність регуляторів – Національного банку і Фонду гарантування вкладів.
Народна депутатка Ніна Южаніна наголошує, що проблема полягає не лише у відсутності судового захисту, а й у відсутності персональної відповідальності посадовців за ухвалені рішення: "Мені здається, що ці питання, які ви піднімаєте, вони якось замовчуються і не вирішуються в країні, тому що або це стосуються невеликої кількості людей, або ж так робиться навмисно. Якщо взяти будь-який орган виконавчої влади, який приймає неправомірні рішення, немає ніякої персональної відповідальності. Скільки разів це питання не обговорювалося б на комітетах, були пропозиції, воно не можливе до застосування у зв’язку з нормами інших законодавчих документів, які захищають таких державних службовців і не дають можливості притягати їх до відповідальності", - зазначила Южаніна.
За її словами, зараз немає законодавчих ініціатив, які б дозволили посилити відповідальність регуляторів.
Для порівняння, у Європейському Союзі діє Директива 2014/59/ЄС, яка регламентує порядок виведення неплатоспроможних банків з ринку. Вона передбачає, що акціонери мають право оскаржувати рішення регулятора. Як і в Україні, у ЄС скасування рішення не повертає банк на ринок, але у інвестора залишається право на судовий перегляд і справедливу компенсацію. В Україні ж суд прямо зазначив, що вимоги акціонерів не підлягають розгляду жодним судом.
Наслідки такої практики виходять далеко за межі конкретної справи. Вони формують сигнал усім потенційним інвесторам, що гравці банківського сектору в Україні не захищені.