Майже 800 тис. українців, які живуть поруч з АЕС, недотримують компенсацію – РП
Київ • УНН
КИЇВ. 2 березня. УНН. В Україні 800 тис. осіб, які проживають у 30-кілометровій зоні навколо атомних електростанцій, недоотримують протягом трьох років належну компенсацію. Про це свідчать результати аудиту Рахункової палати щодо ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, передає УНН.
"Майже 800 тис. осіб, що мешкають в 30-кілометровій зоні навколо атомних електростанцій, за останні три роки не отримали належної гарантованої законом компенсації соціально-економічного ризику", - сказано у повідомленні.
Так, загальна сума субвенції на ці цілі за 2017–2019 роки склала 412,5 млн грн. Щороку на компенсацію ризику спрямовувалося 137,5 млн гривень. Щорічно мешканці зон спостереження недоотримували як мінімум понад 250 млн грн компенсації.
"Таким чином за 2017–2019 роки мешканці зон спостереження навколо АЕС недоотримали понад 800 млн грн компенсації ризику. Майже 800 тис. мешканців цих територій залишилися без належної їм компенсації, бо лише третина цільового збору з АЕС спрямована з держбюджету на відповідні заходи", – додається у повідомленні.
Зазначається, що за три роки повернуто до державного бюджету 59,2 млн грн (14,4%). Щорічно не використовувалося 17–22 млн грн (12–16%) коштів субвенції.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська енергосистема працює без трьох атомних блоків.
Повідомляється, що аудитори виявили факти, що через неналежний контроль за виконанням підрядниками договорів на місцях, інколи кошти фактично взагалі не використовувалися. Попри реформу децентралізації, розподіл субвенції не передбачений бюджетам об’єднаних територіальних громад, які функціонують в таких зонах.
Загалом 46 ОТГ, що створені в зонах спостереження на кінець 2019 року та які мають прямі відносини з бюджетом, обмежені в правах. Аудитори Рахункової палати виявили факти використання бюджетних коштів з порушеннями законодавства на суму майже 5 млн грн (найбільше у Рівненській – 1,8 млн грн та Хмельницькій – 2,3 млн грн областях).
Через це збитки заподіяні державі становлять 2,1 млн гривень. Зокрема, не виконувалися вимоги щодо попередньої оплати виконаних робіт; при будівельних роботах застосовувалися заборонені матеріали; оплачувалися невиконані або непередбачені договорами роботи.
Встановлені 9 випадків неправомірних дій з ознаками кримінальних правопорушень з боку розпорядників коштів субвенції та окремих підрядників.
Нагадаємо, у 2019 році не було розпочато проведення видатків за 14 бюджетними програмами через недоліки планування.