Космічна обсерваторія опублікувала зображення "привида" гігантської зірки
Київ • УНН
КИЇВ. 1 листопада. УНН. Наслідки вибуху великої зірки видно на знімку, опублікованому Європейською південною обсерваторією, на якому зображено величезні нитки яскравого сяючого газу, викинутого в космос під час спалаху наднової, передає УНН.
Деталі
Вважається, що перед тим, як вибухнути наприкінці свого життєвого циклу, зірка мала масу як мінімум у вісім разів більшу за масу Сонця. Вона знаходилась в нашій галактиці Чумацький Шлях приблизно за 800 світлових років від Землі у напрямку сузір'я Вітрила.
Зображення показує хмари газу, які виглядають як рожеві та помаранчеві нитки у фільтрах, що використовуються астрономами, покриваючи простір приблизно в 600 разів більший, ніж Сонячна система.
«Ниттєподібна структура - це газ, викинутий внаслідок вибуху наднової, що створила цю туманність. Ми бачимо внутрішній матеріал зірки, коли він розширюється у космос. Коли є щільніші частини, частина матеріалу наднової стикається з навколишнім газом і створює деяку ниткоподібну структуру», - сказав астроном із Європейської південної обсерваторії (ESO) Бруно Лейбундгут.
На зображенні видно залишки наднової приблизно через 11 000 років після вибуху, повідомив Лейбундгут.
«Більшість матеріалу, що сяє, пов'язана з атомами водню, які порушені. Принадність таких зображень у тому, що ми можемо безпосередньо побачити, який матеріал був усередині зірки», - додав Лейбундгут.
«Матеріал, який створювався протягом багатьох мільйонів років, тепер оголюється і буде остигати протягом мільйонів років, поки зрештою не сформує нові зірки. Ці наднові виробляють багато елементів – кальцій чи залізо, – які ми носимо у своїх тілах. Це захоплююча частина шляху еволюції зірок».
Сама зірка після вибуху наднової перетворилася на щільний об'єкт, що обертається, так званий пульсаром. Пульсар – це тип нейтронної зірки – один із найкомпактніших відомих небесних об'єктів.
Зображення є мозаїкою спостережень, зроблених ширококутною камерою під назвою OmegaCAM на оглядовому телескопі VLT, розміщеному в обсерваторії ESO Паранал у Чилі. За словами ESO, дані для зображення були зібрані з 2013 до 2016 року.
