Конституційний суд Грузії розпочав розгляд позовів проти закону про іноагентів: деталі
Київ • УНН
КС Грузії розпочав розгляд позовів проти закону про іноагентів від президента, НУО, опозиції та медіа. Позивачі вважають, що закон суперечить Конституції та перешкоджає діяльності громадських організацій і ЗМІ.
Конституційний суд (КС) Грузії розпочав розгляд позовів проти закону про іноагентів, передає УНН із посиланням на Новини Грузія.
В одне провадження об'єднані звернення:
президента Грузії Саломе Зурабішвілі,
більше сотні неурядових організацій,
38 опозиційних депутатів парламенту Грузії,
двох медіаорганізацій, що спеціалізуються на журналістських розслідуваннях.
Одночасно 29 серпня до КС надійшов п'ятий позов проти закону про іноагентів. Його направила "Асоціація юридичних фірм Грузії". Поки що позов не зареєстровано, поєднати його з іншими неможливо. Суд вирішив згодом обговорити його додатково, але без усних слухань.
Усі позивачі вважають, що закон суперечить різним положенням Конституції Грузії, "викликає стигматизацію громадських організацій та ЗМІ, перешкоджає їхній діяльності" і зрештою може призвести до їхньої ліквідації.
А звернення президента стосується статті про інтеграцію Грузії до ЄС та НАТО. В основному законі країни вона з'явилася кілька років тому. Досі суду ще ніколи не доводилося обговорювати її виконання.
Позивачі також просять призупинити дію закону до ухвалення остаточного рішення.
"Сьогодні відбудеться засідання, де обговорюватимуться спірні норми щодо прав, що охороняються конституцією, а також у нас буде обговорення пропозицій, які сторони висунули на даному етапі", - сказав суддя КС Георгій Тевдорашвілі в коментарі журналістам перед засіданням.
Справа розглядається пленумом Конституційного суду Грузії. Один із дев'яти членів колегії відсутній за станом здоров'я.
Президента на засіданні представляють, зокрема, політик Ека Беселія та колишній заступник омбудсмена Георгій Бурджанадзе. Аргументи опозиції озвучать депутати Ганна Нацвлішвілі та Тамар Кордзая. Позов НУО представлять колишні судді КС Кетеван Іремадзе та Георгій Давітулі, а медіаорганізацій – редактор сайту Mtisambebi.ge Гела Мтівлішвілі.
Відповідач у справі – парламент Грузії. За інформацією телекомпанії Pirveli, позиції "Грузинської мрії" мали відстоювати депутати Анрі Оханашвілі (голова юридичного комітету) та Тенгіз Шарманашвілі. Вони є співавторами спірного закону. На сьогоднішньому засіданні депутати не з’явилися. Юристи парламентського апарату роз'яснили, що вони з'являться, якщо це буде потрібно.
Також відомо, що у статусі "друга суду" свої аргументи надасть апарат Народного захисника Грузії. Омбудсмен вважає, що в нинішньому вигляді діяти закон не повинен і його необхідно як мінімум змінити з урахуванням рекомендацій міжнародних партнерів.
ЗМІ називають процес історичним.
"Питання такої важливості, як те, що обговорять сьогодні, у практиці Конституційного суду ще не було. Сьогодні Конституційний суд вирішить, чи ми потрапимо до списку недемократичних держав, таких як Росія, Білорусь, Болівія, Еквадор, Куба, Намібія, Венесуела, Камбоджа, Уганда, Китай, Індія. Якщо Конституційний суд не призупинить чинність цього закону, ми опинимося у списку таких країн. Я очікую, що судді Конституційного суду не поступляться своєю батьківщиною, щоб перетворити нас на одну з країн, що не відбулися та ізольовані. Ми маємо незаперечні докази того, що цей закон суперечить законодавству ЄС", — заявила журналістам Кордзая перед засіданням.
Мін'юст Грузії тим часом уже запустив процедуру реєстрації в реєстрі організацій, які висловлюють інтереси іноземної сили для НУО та ЗМІ із закордонними грантами. Етап подання заяв на реєстрацію триватиме до кінця серпня, після чого тих, хто утримався, загрожують штрафувати на 25 тисяч ларі.
Закон передбачає створення спеціального реєстру та оголошує провідниками іноземних інтересів неурядові та медійні організації, які отримують закордонні гранти лише на підставі самого факту фінансування. Він офіційно набув чинності 1 серпня.
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі подала позов 15 липня. На її думку, закон, зокрема, суперечить 78 статті Конституції Грузії, згідно з якою всі гілки влади в рамках своїх компетенцій повинні робити все можливе для інтеграції країни до ЄС і НАТО.
Євросоюз неодноразово попереджав, що законопроект не відповідає рекомендаціям щодо подальшого просування в ЄС. Подальший розвиток подій призвів до того, що Брюссель оголосив про зупинення інтеграції Грузії. Водночас США оголосили про повний перегляд відносин із Грузією.
