КіберГУЛАГ: як росія відстежує, піддає цензурі та контролює своїх громадян

Деталі

За словами голови Net Freedoms Даміра Гайнутдінова, основним чинником став закон, ухвалений через тиждень після вторгнення, який фактично криміналізує антивоєнні настрої. Він забороняє «поширення хибної інформації» чи «дискредитацію» армії.

Ще один закон 2022 року, який дозволяє владі «у позасудовому порядку закривати засоби масової інформації та блокувати онлайн-контент за поширення «хибної інформації» про дії збройних сил росії чи інших державних органів за кордоном або за поширення закликів до санкцій щодо росії».

Суворіші закони про боротьбу з екстремізмом, прийняті у 2014 році, були спрямовані проти користувачів соціальних мереж та онлайн-виступів, що призвело до порушення сотень кримінальних справ за публікації та лайки. Найбільш залучені користувачі популярної російської соціальної мережі ВКонтакте, яка, як повідомляється, співпрацює з владою.

У міру посилення репресій влада також націлювалася на Facebook, Twitter, Instagram і Telegram. Приблизно через тиждень після вторгнення в росії було заблоковано Facebook, Instagram і Twitter, але користувачі платформ, як і раніше, притягуються до кримінальної відповідальності.

Марину Новікову було засуджено цього місяця в сибірському місті Сіверськ за «поширення хибної інформації» про армію для антивоєнних повідомлень у Telegram, і її оштрафовано на суму, еквівалентну більш ніж 12 400 доларів. Минулого тижня московський суд засудив активіста опозиції Михайла Крігера до семи років позбавлення волі за коментарі у Facebook, у яких він висловив бажання повісити путіна. Відома блогерка Ніка Білоцерківська, яка проживає у Франції, заочно отримала дев'ять років в'язниці за пости в Instagram про війну, які, за твердженням влади, розповсюджували «фейки» про армію.

«Користувачі будь-якої соціальної мережі не повинні відчувати себе у безпеці», – сказав Гайнутдінов.

Правозахисники стурбовані тим, що онлайн-цензура різко розшириться завдяки системам штучного інтелекту для моніторингу соціальних мереж та веб-сайтів щодо контенту, який вважається незаконним.

У лютому Роскомнагляд заявив, що запускає Oculus — систему штучного інтелекту, яка шукає заборонений контент в онлайн-фото та відео та може аналізувати понад 200 000 зображень на день порівняно з приблизно 200 на день людьми. Дві інші системи штучного інтелекту, які у розробці, шукатимуть текстові матеріали.

У лютому газета «Ведомости» процитувала неназваного чиновника Роскомнагляду, який нарікав на «безпрецедентні обсяги та швидкість поширення фейків» про війну. Чиновник також послався на екстремістські висловлювання, заклики до протестів та пропаганду ЛГБТ серед забороненого контенту, який визначатимуть нові системи.

Влада також може працювати над системою ботів, які збирають інформацію зі сторінок у соціальних мережах, месенджерів та закритих онлайн-спільнот, за даними білоруської групи активістів «Кіберпартизани», яка отримала документи дочірньої компанії Роскомнагляду.

Координатор кіберпартизан Юліана Шаметовець повідомила AP, що очікується проникнення ботів у російськомовні групи у соціальних мережах для стеження та пропаганди.

«Зараз заведено сміятися з росіян, говорити, що у них стара зброя і вони не вміють воювати, але кремль гарний у дезінформаційних кампаніях і є висококласні ІТ-фахівці, які створюють надзвичайно ефективні та дуже небезпечні продукти», - додала вона.

У 2017–2018 роках московська влада встановила вуличні камери з технологією розпізнавання осіб. Під час пандемії COVID-19 влада змогла відстежити та оштрафувати тих, хто порушив режим самоізоляції.

У 2020 році «Ведомости» повідомляли, що в школах будуть встановлені камери, підключені до системи розпізнавання осіб, яка отримала назву «Оруелл» на честь британського письменника антиутопічного роману «1984» з його всевидячим персонажем «Великим Братом».

У Москві встановлено 250 000 камер відеоспостереження, підключених до програми, - на входах у житлові будинки, у громадському транспорті та на вулицях. Аналогічні системи є в Санкт-Петербурзі та інших великих містах, таких як Новосибірськ та Казань.

Коли 2021 року спалахнули протести проти ув'язнення лідера опозиції Олексія Навального, система використовувалася для пошуку та затримання учасників демонстрацій.

2022 року «російська влада розширила контроль над біометричними даними людей, у тому числі за рахунок збору таких даних у банках та використання технологій розпізнавання осіб для стеження та переслідування активістів», — повідомляла цього року Human Rights Watch.

Зусилля росії часто порівнюють з Китаєм, де влада широко використовує цифрове спостереження. Китайські міста охоплені мільйонами камер, які розпізнають обличчя, форми тіла та те, як люди ходять, щоб ідентифікувати їх. Влада регулярно відстежує також через їх мобільні телефони, електронну пошту та облікові записи у соціальних мережах, щоб придушити будь-яку інакодумність.

У листопаді путін наказав уряду створити онлайн-реєстр осіб, які мають право на військову службу, після того, як зусилля щодо мобілізації 300 000 осіб для участі в бойових діях в Україні показали, що записи про мобілізованих перебувають у серйозному безладді.

Реєстр, який обіцяють підготувати до осені, збиратиме всі види даних, «від амбулаторій до судів, податкових інспекцій та виборчих комісій», — заявила політолог Тетяна Станова у коментарі для Фонду Карнегі.

Станова вважає, що ці обмеження можуть поширитися на інші аспекти російського життя, оскільки уряд «вибудовує державну систему тотального цифрового стеження, примусу та покарання». Грудневий закон зобов'язує таксомоторні компанії ділитися своїми базами даних з фсб, надаючи йому доступ до мандрівників, місць призначення та платежів.

"КіберГУЛАГ, про який активно говорили під час пандемії, зараз набуває своїх справжніх обрисів", - заявила Станова.