“Кернел” Веревського не виправдав “10 принципів ООН”, до яких приєднався минулого року

Деталі

Як зазначено на сайті мережі Глобального договору ООН в Україні, “Кернел” приєднався до них у травні минулого року і взяв на себе зобов’язання дотримуватися 10 принципів ООН, більшість з яких стосуються заборони порушувати права людини, протидіяти корупції та берегти екологію.

У мережі Глобального договору ООН в Україні не вказують, як саме кандидати проходять перевірку на відповідність їх принципам та чи проходять взагалі. Якби така перевірка була, очевидно, що з дотриманням деяких принципів “Кернел” мав би чималі труднощі.

Наприклад, один з принципів вказує, що “Ділові кола повинні підтримувати та поважати захист проголошених на міжнародному рівні прав людини”. Далі роз’яснюється, що мається на увазі: “Компанії мають не тільки не порушувати права людини, а й робити все щоб розвивати та підтримувати цю сферу через основну бізнес-діяльність, стратегічні соціальні інвестиції, філантропічну діяльність, підтримку партнерських чи державних проектів. Повага та підтримка прав людини також посилює ділові відносини зі стейкхолдерами. Наприклад, працівники, до яких відносяться з повагою, будуть більш продуктивними та лояльними до роботодавця. При виборі роботодавця чи бізнес-партнера все більше враховують соціальну, екологічну та управлінську складові компанії. Підтримка прав людини та інклюзивні бізнес-моделі також можуть: — сприяти появі інноваційних продуктів або послуг; — відкрити доступ до нових ринків; — зробити бізнес цінним учасником громади та суспільства”.

На практиці у “Кернел” виглядає все навпаки. У період збирання врожаю ледь не щотижня з різних регіонів України надходить інформація про те, що “Кернел” вдається до земельних махінацій і відбирає у людей їх активи. Про це детально УНН писав тут. Тож, очевидне порушення прав людини носить не поодинокий, а системний характер. “Кернел” намагається уникати будь-яких остаточних рішень суду, проте в деяких випадках йому це не вдається. Наприклад, цього року міжнародний суд Лондона виніс рішення проти “Кернел” і зобов’язав виконати свої зобов’язання перед Михайлом Стадником на 33 млн доларів. У цій справі не обійшлося і без криміналу, який розслідують нині правоохоронці за тим фактом, что “Кернел” міг залучити для уникнення зобов’язань перед Стадником сторонніх людей, які своєю чергою могли фальсифікувати документи на користь Веревського.

До того ж “Кернел” сам зізнається, що сформував таку систему партнерства, за якою невиконання хоча б однієї забаганки призводить до автоматичного дефолту контрагента. 

Постійні дріб’язкові і масштабні скандали навколо “Кернел” множать на нуль ділову репутацію компанії. Якщо до 2018 року акціонерами українського агрохолдингу були відомі міжнародні компанії на кшталт TFI PZU SA (польські фонди), то тепер їх немає.

Ще один принцип, який декларуеться як ООН, так і Варшавською біржою — це повага до співробітників. Втім, про це найкраще розкажуть самі співробітники “Кернел”. В одному із свіжих відгуків про компанію співробітник пише: “Працював на Бандурському маслоекстракційному заводі майстром з ремонту обладнання. Структура підприємства-огидна. Корпоративна етика на першому місці, а по факту — маска лицемірства, хоч якось завуалювати всі мінуси компанії”.

Що стосується корупції, то фактично “за руку” Веревського ніхто не впіймав. Про це вказують лише дотичні факти. Наприклад, засновника “Кернел” називають бенефіціаром цілої депутатської групи “Довіра” у Верховній Раді. За версією “Інституту законодавчих ідей”, саме група “Довіра”, попри свою незначну чисельність, подає найбільше законопроектів з ознаками корупції. Отже, наявність у приватної особи та бізнесмена такого інструменту як вплив на законодавчу владу прямо протирічить принципу ООН про боротьбу з корупцією.

Додатково

УНН залишає право за згаданими у матеріалі компаніями, особами і організаціями прокоментувати вказану ситуацію.