"Кернел" Веревського може втратити стратегічні активи через судові позови державних інституцій - у ФГВФО розповіли деталі справи

Там зазначили, що 6 березня 2019 року відбулись електронні торги з продажу окремих активів неплатоспроможного “Дельта банку”, що перебувають у заставі НБУ та “Укрексімбанку”. Серед них: “Іллічівський зерновий порт”, “Одеський олійножировий комбінат”, “Іллічівська зернова компанія”, “Стройбуд Іллічівськ”, забезпечені діючими потужностями олійно-жирових комбінатів в Одеській області та інфраструктурою порту м. Чорноморська.

Торги здійснювались за допомогою “Дебтекс Україна” (дочірня компанія міжнародної компанії DebtX). За підсумками аукціону було визначено переможця “ФК “СКАЙ” Андрія Веревського, яка надала найвищу цінову пропозицію у розмірі 906,2 млн грн.

“Торги відбувались за голландською моделлю, що передбачає покрокове зниження ціни, а після того як один з учасників зупинить зниження на прийнятному для себе рівні, інші учасники можуть подати власні цінові пропозиції, вищі за ставку, на якій зупинилось зниження. Під час вказаного аукціону лот з початковою ціною у понад 897,2 млн грн зацікавив трьох потенційних покупців. Після того як торги були зупинені ТОВ “ФК „СКАЙ“ на рівні 215,3 млн грн, цей же учасник підвищив цінову пропозицію до 906,2 млн грн, що навіть перевищило стартову ціну”, — зазначають у ФГВФО.

Однак угоду з переможцем не було підписано, оскільки через кілька днів після аукціону була оприлюднена Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2019 року у справі № 640/3688/19, якою заборонено будь-які дії з проведення та оформлення результатів електронних торгів на продаж цього лоту, датована днем до проведення торгів, та винесена за позовом “ФК “Октант” — юридичної особи, яка взагалі не брала участі в торгах. Згодом це рішення Окружного адміністративного суду м. Києва було скасоване постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 р.

7 червня 2019 року ТОВ “ФК “СКАЙ” знову бере участь у аукціоні з продажу цього лоту та перемагає, однак тепер вже з ціною у 182,5 млн грн. і за наявності одного конкурента, який, фактично, не боровся за лот, продовжили в ФГВФО.

У результаті, НБУ скасував погодження реалізації згаданого пулу активів, після чого Фондом було скасовано результати торгів та, у липні 2019 року, повернуто “переможцю” сплачені ним 182 452 527,76 грн. у повному обсязі. Однак, рішенням Господарського суду м. Києва від 12.10.2020 року у справі № 910/6939/20, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 року, скасовано вказані рішення Фонду та НБУ та визнано укладеним між “ФК “СКАЙ” і “Дельта Банк” договір відступлення прав вимоги.

“Ці судові рішення створили ситуацію, за якої Банк позбавлено можливості скерувати кошти від продажу активу на розрахунки з кредиторами. Тому Фондом, Банком, НБУ та АТ “Укрексімбанк” були подані касаційні скарги до Верховного Суду. Наразі справу № 910/6939/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

У разі задоволення касаційних скарг та прийняття Верховним Судом нового рішення у справі № 910/6939/20 про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ “ФК „СКАЙ“, це дозволить повторно виставити вказані активи на прозорий, відкритий аукціон (після погодження продажу з боку НБУ), та у ході конкурентних торгів отримати максимально можливу ринкову ціну і спрямувати отримані кошти на задоволення вимог кредиторів” — повідомили в ФГВФО.

До слова

Нагадаємо, що в міжнародних судах проти “Кернел” відкрито низку справ зі стягнення понад 33 млн доларів на користь Михайла Стадника, у межах яких Веревський зазнає поразки за поразкою. Одномоментне стягнення такої суми, як пояснюють учасники процесу, може навіть створити ризик дефолту “Кернел”, про що повинні були бути повідомлені інвестори на Варшавській біржі, але подібних повідомлень так і не послідувало. Окрім того, це може відобразитися на “донорах” агрохолдингу, у тому числі європейських.

Але втрати “Кернел” на цьому можуть не закінчитися. Зараз в українських судах проти Андрія Веревського розглядається справа вдови народного депутата Валерія Давиденка Людмили. Суть конфлікту в тому, що кілька років тому “Кернел” надав їх сімейній компанії “Агродім” позику обсягом 11 млн доларів під заставу частки корпоративних прав підприємства. За умовами договору, “Кернел” мав повернути корпоративні права після розрахунків за позикою. Однак після смерті Давиденка пов’язані з “Кернел” структури і особи встановили контроль над його компанією на тій лише підставі, що “Агродім” несвоєчасно виплатив відсотки за користування позикою через глобальний локдаун, який викликав коронавірус.

При цьому, за словами Людмили Давиденко, новий менеджмент “Агродому”, який пов’язують з “Кернел”, зібрав їх урожай на 25 млн доларів, що повністю покривало і саму позику, і відсотки за користування цією позикою. Але частина корпоративних прав на “Агродім” так і не повернув. І якщо в судах буде встановлено незаконне привласнення майна сім’ї Давиденка, ці суми теж доведеться покривати “Кернел”.