Ім'я лауреата Абелівської премії з математики оголосять в Осло
Київ • УНН
КИЇВ. 20 березня. УНН. Ім'я лауреата Абелівської премії, яку присуджує Академія наук Норвегії за видатні досягнення в галузі математики, назвуть у вівторок в Осло. Про це повідомляє УНН з посиланням на Офіційний сайт Абелівської премії.
Церемонія вручення нагороди проходить, як правило, в кінці весни. Лауреат отримує її з рук спадкоємця норвезького престолу принца Хокона Магнуса. Грошовий розмір премії можна порівняти з розміром Нобелівської премії і, в доларовому еквіваленті, становить трохи менше мільйона доларів США. Метою засновників Абелівської премії було не тільки заохочення математиків зі світовим ім’ям, але й широка реклама та популяризація сучасної математики, особливо серед молоді.
Цю почесну нагороду нерідко називають Нобелівською премією з математики.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У США знайшли зниклого нобелівського лауреата з хімії
Номінувати вчених на Абелівської премію може будь-хто. Лауреат визначається на основі рекомендацій Абелівська комітету, склад якого змінюється кожні два роки. У нього входять п’ять заслужених математиків з різних країн. Розмір грошової складової Абелівської премії дорівнює 6 млн крон.
Нагадаємо, в минулому році Абелівської премію отримав математик з Франції Ів Ф. Мейєр за “основний внесок у розробку теорії вейвлетів” — математичних функцій, що застосовуються в тому числі для аналізу і стиснення даних.
Премія була присуджена І.Мейєру в березні за "основний внесок в розробку теорії вейвлетів" - математичних функцій, широко застосовуваних сьогодні для аналізу, фільтрації і стиснення даних, в тому числі фото- і відеозображень. Як зазначають в Абелівському комітеті, теорія вейвлетів, розроблена в 70-х - 80-х роках XX століття, лежить на стику математики, обчислювальної науки та інформаційних технологій. За допомогою методів вейвлет-аналізу і вейвлет-перетворення вдалося істотно поліпшити чіткість знімків, які отримують за допомогою магнітнорезонансна томографів і космічних телескопів. Результати роботи І.Мейєра і його колег знайшли застосування і при спробах зафіксувати передбачені в теорії і відкриті в лютому минулого року гравітаційні хвилі.
Слід зазначити, що, згідно зі статистикою МОН, з 1993-го до 2016 року дипломи "доктора наук" отримали 17,7 тис. осіб, а кандидатські дипломи — 153,7 тис. Тобто в Україні живе понад 171 тис. вчених. Однак ця “наукова армія” не подарувала світові жодного Нобелівського чи Абелівського лауреата, та й просто фундаментальних досліджень проводиться вкрай мало (нещодавно український математик отримав премію Вольфа у розмірі 100 тисяч доларів). За оцінками експерта напрямку “Освіта” “Українського інституту майбутнього” Миколи Скиби, успішно інтегрованими у світовий науковий процес є 2,5 тис. українських вчених, не більше.
