Гетманцев, прикриваючись МВФ, намагається порушити Конституцію України і отримати повний вплив на Фонд гарантування вкладів

Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подав на розгляд парламенту законопроєкт 13007 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та інститутів спільного інвестування". Прикриваючись вимогами Міжнародного валютного фонду (МВФ), він намагається пролобіювати значне розширення повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) і робить його повністю "ручним". Водночас цей законопроєкт містить норми, що суперечать Конституції України, які не лише обмежують права вкладників, але й створюють потенційні корупційні схеми для управління активами ліквідованих банків, пише УНН.

Українська сторона уклала з Міжнародним валютним фондом Меморандум про економічну та фінансову політику, у якому Київ взяв на себе зобовʼязання впровадити низку важливих реформ. Одна з них стосувалася удосконалення діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Серед іншого МВФ, наприклад, вимагав внесення до українського законодавства змін, які б дозволили обирати директора-розпорядника ФГВФО на відкритому конкурсі.

Очевидно, після того, як голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев втратив контроль над податковою службою через зміну всього її керівництва, він почав шукати нові сфери впливу. Для цього він ймовірно вирішив скористатись ситуацією і взятись за "вдосконалення" роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під виглядом виконання вимог МВФ. Зокрема, Гетманцев зареєстрував у парламенті відповідний законопроєкт, ухвалення якого, як стверджує нардеп, спрацює на "посилення захисту вкладників".

Так, з огляду на виклики сьогодення та на виконання пункту 58 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024, що був підписаний між Урядом України та Міжнародним валютним фондом, за результатами проведеного Фондом та Національним банком України аналізу діючих механізмів виведення банків з ринку, виявлено низку ключових правових та операційних прогалин, які потребують невідкладного законодавчого врегулювання,

Однак детальний аналіз законопроєкту демонструє, що насправді, у разі його ухвалення, буде підірвана довіра до фінансової системи України. Водночас сам документ містить норми, які порушують порушує права людини, зокрема, право на власність, закріплене Конституцією, та загалом суперечить окремим положенням законодавства. Розглянемо ключові порушення законодавства, які роблять законопроєкт Гетманцева юридично нікчемними.

 Позбавлення вкладників судового захисту та права на власність

Стаття 41 Конституції України передбачає: "Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності".

Законопроект, поданий Гетманцевим, навпаки пропонує фактично позбавити вкладників права на своєчасне відшкодування коштів і ліквідує прозорі механізми компенсації.

Наприклад, нардеп пропонує протиправно позбавляти права власності клієнтів банку, що перебуває в процесі ліквідації, які користувались послугами відповідального зберігання, у  разі не звернення останніх протягом 60-днів з початку ліквідації. Подібна процедура протиправного привласнення чужих коштів передбачена в законопроєкті й щодо акціонерів та кредиторів, які своєчасно не звернулись з відповідною вимогою.

Стаття 55 Конституції України говорить: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право оскаржувати в суді рішення, дії або бездіяльність органів державної влади".

Однак, очевидно і у цьому випадку Основний Закон для Гетманцева – не указ. Адже за його пропозиціями Фонд гарантування вкладів фізосіб може отримати право одноосібно управляти активами банків без можливості судового перегляду своїх рішень.

Гетманцев пропонує обмежити для учасників процесу ліквідації банку строки для оскарження в судах рішень ФГВФО до 1 місяця. Це суперечить загальним засадам цивільного законодавства і створює передумови для зловживань відповідальними посадовими особами. Юристи вказують, що на підготовку якісного позову до суду потрібно значно більше часу, ніж 1 місяць.

Таким чином, запропоновані зміни фактично узаконюють механізм примусового відчуження власності, який неможливо оскаржити в суді. Це є прямим порушенням Конституції та прав людини.

Окрім обмеження прав вкладників, законопроєкт передбачає значне розширення повноважень Фонду гарантування вкладів фізосіб та Національного банку України. Наприклад, вони зможуть виводити банки з ринку за власним бажанням, спираючись на "свої" критерії, які можна змінювати в будь-який момент.

Гетманцев і банківська мафія: як афера на мільярди загрожує Україні11.02.25, 19:00 • 257062 перегляди

ФГВФО отримає можливість діяти безконтрольно, ухвалюючи рішення без необхідності юридичного обґрунтування. Таким чином, суди фактично усуваються від процесу контролю над його рішеннями. Знищення судового нагляду над діяльністю фонду є серйозним відходом від принципів верховенства права. Це може призвести до того, що активи ліквідованих банків будуть розподілятися непрозоро, що створює значні корупційні ризики.

Порушення Закону України "Про запобігання корупції"

Законопроєктом, авторства Гетманцева, пропонується  суттєво розширити повноваження ФГВФО - водночас документ не передбачає ефективних механізмів контролю за його діяльністю в розрізі корупційних ризиків.

Крім того, нардеп хоче дозволити Фонду передавати активи банків без відкритих конкурсів і оцінки їхньої ринкової вартості, створюючи очевидні передумови для корупції. Адже таким чином ФГВФО зможе продавати майно банків, що перебувають у процесі ліквідації, за заниженими цінами афільованим з колишніми власниками  компаніям.

Таким чином законопроєкт порушує:

• Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції»: «Державні органи повинні забезпечувати прозорість своєї діяльності і попереджати корупційні ризики.»

• Стаття 5 Закону України «Про запобігання корупції»: «Державні рішення повинні прийматися з урахуванням антикорупційних механізмів і прозорості процедур.»

• Стаття 11 Закону України «Про запобігання корупції»: «Посадові особи зобов’язані уникати конфлікту інтересів і не можуть ухвалювати рішення, що сприяють незаконному збагаченню.»

Як вже згадувалося, Гетманцев пропонує депутатам проголосувати за відсутність реального контролю за діями ФГВФО. Адже не буде проводитись ефективний аудит діяльності Фонду через обмеження можливості держорганів втручатись у його діяльність, зокрема, й з метою перевірок.

Також у разі ухвалення Радою законопроєкту Гетманцева, значно зросте ризик "ручного управління" банківською сферою в цілому. Тому ця ініціатива створює ідеальні умови для корупційних схем, оскільки ФГВФО отримує практично необмежені повноваження у процесі ліквідації банків  без належного контролю з боку держави, суспільства і судових органів.

Очевидно, що МВФ не ставив ціллю таке категоричне звуження прав вкладників, акціонерів і кредиторів банків, що ліквідуються, і одночасно безмежне розширення можливостей Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Тож ініціатива Гетманцева йде повністю в розріз з вимогами МВФ. Ба більше, такі зміни можуть негативно вплинути на євроінтеграційні процеси, адже, як відомо, у Європейському Союзі цінуються права та свободи люди і дотримання державними установами та чиновниками законів. 

Тож якщо цей закон буде ухвалений, Україна ризикує опинитися в ситуації, коли кредитори та вкладники будуть позбавлені ефективних механізмів захисту своїх прав. Це, зі свого боку, може спричинити масові позови до Європейського суду з прав людини та додаткові витрати з бюджету України.

Прийняття цього закону також створить серйозні ризики для стабільності банківської системи України. Втрата довіри до інституту гарантування вкладів може призвести до масового відтоку депозитів, що негативно вплине на економіку в цілому. Окрім того, такі зміни у банківському секторі відлякуватимуть інвесторів, що значно погіршить інвестиційний клімат в країні.

За умов війни та економічної нестабільності необхідно не узурпувати повноваження, а навпаки — посилювати механізми захисту прав громадян і створювати передбачувану фінансову систему.