Досвід Ю.Спіженка вчить молодих фахівців не боятися системи, а змінювати її — автор книги про лікаря

За його словами, під час роботи над книгою, він зробив для себе кілька несподіваних відкриттів.

“Наприклад, те, що Ю.Спіженко із колегами почали розробляти модель обов’язкового медичного страхування (за прикладом країн Заходу) ще за часів Радянського союзу, і продовжили цим займатися на початку 90-х. Але, як ми бачимо, медичне страхування Україна й досі не впровадила ― настільки великим є спротив старої, непрацюючої та корупційної системи, що залишилася від СРСР”, — зазначив Є.Мінко.

За словами автора книги, досвід Ю.Спіженка може багато чого навчити молодих фахівців, зокрема, і тому, що зажди є можливість змінити, навіть, найбільш жорстку та усталену систему.

“Так, наприклад, після розпаду Союзу, Ю.Спіженко, у ранзі міністра, мав вирішити питання із психіатрією, що за радянських часів часто виконувала каральну функцію. Українські дисиденти отримували діагноз "уповільненої шизофренії" і відправлялися на "лікування" ― під час якого їх нашпиговували шкідливими препаратами. Це дозволяло радянській владі зменшити офіційну кількість політичних в’язнів у тюрмах, за чим слідкував Захід (радянські чиновники на фінішній прямій СРСР у 70-80-ті роки воліли уникати гучних скандалів). І в той же час таким чином КДБ міг контролювати дисидентський рух і залякувати тих, хто мав погляди, несумісні із офіційною ідеологією.

У 90-ті роки Спіженко створив спеціальну незалежну комісію, яка мала право скасовувати такі політичні діагнози, що й після "лікування" калічили долі багатьом людям. Комісія працювала автономно від лікарень, адже Спіженко не міг залучити до цієї задачі фахівців, що працювали у психіатричних закладах ― багато хто з них раніше саме і долучався до боротьби з інакодумцями під контролем органів безпеки. І жодної люстрації серед них не було.

Але міністр знайшов вихід із цієї ситуації, яка десятиліттями отруювала тисячі життів. Досвід Спіженка показує ― навіть працюючи у скрутних умовах, у жорсткій системі, справжній професіонал і лікар мусить знаходити засоби її змінення. Можна назвати це гуманітарною місією лікаря: змінювати на краще не лише окремого пацієнта, а світ навколо”, — розповів Є.Мінко.

Нагадаємо, як повідомляв УНН, у світ вийшла книга про першого міністра охорони здоров’я незалежної України — Ю.Спіженка.