Дослідники знайшли кам'яні структури віком 3,5 млрд років

Деталі

Строматоліти — шаруваті гірські породи. Їх утворюють шляхом виділення фотосинтезувальних мікробів. Нещодавно у формації Дрессер в Австралії було знайдено найстаріші зразки строматолітів, живих організмів. Вони виникли майже три з половиною мільярди років тому. До цього дослідники не могли підтвердити, що це було давнім життям. У строматолітах було стерто сліди органічної речовини. Вони зникали протягом мільярдів років.

Вчені намагалися з'ясувати, що саме створило ці скам'янілості: мікроби чи інші геологічні процеси.

Палеонтолог із Музею природної історії в Лондоні Кейрон Хікман-Льюїс, який очолював дослідження, заявив, що під час нього вдалося виявити певні специфічні мікроструктури в окремих прошарках виявлених порід. Саме вони вказують на біологічні процеси. Вперше строматоліти потрапили до рук вчених у 2000 році. Їх почали вивчати за допомогою 2D та 3D зображень.

Дослідники під час огляду у дрібному масштабі помітили нерівні шари, включно з куполоподібними формами, вони вказували на фотосинтез, адже мікроби з доступом до сонця зростають енергійніше.

Також команда помітила стовпчасті структури, властиві навіть сучасним строматолітам. Це назвали своєрідними мікробними килимками. Водночас вчені зазначили, що докази того, що строматоліти з Австралії є ознаками життя, не означає, що вони є найдавнішим життям на планеті.

У майбутньому планують дослідити екземпляри з Гренландії та Канади, яким може бути 3,7 чи 4,29 мільярда років відповідно. Проте найскладніше завдання — відрізнити біологічне життя з інших неорганічних процесів.

Дослідники також додали, що мікробні килими з Австалії утворилися в мілководній лагуні, вони харчувалися гідротермальними джерелами. Останні були пов'язані з океаном.

Вчені також кажуть, що методи вивчення строматолітів Західної Австралії можуть стати корисними для пошуку життя на Марсі, але це станеться, якщо марсіанські зразки повернуть на землю.

Нагадаємо 

Згідно з новим дослідженням, у якому об'єднані дані GPS, супутникові дані та чисельне моделювання, танення льоду на північному сході Гренландії до кінця століття може бути в шість разів більшим, ніж вважалося раніше.