Чому нове регулювання фармринку в Україні може призвести до дефіциту ліків та розвитку тіньового ринку - думка експертки (ВІДЕО)
Київ • УНН
Реформа фармринку може погіршити ситуацію для пацієнтів, викликавши дефіцит ліків, особливо імпортних, та розвиток тіньового ринку. Заборона маркетингових платежів не знизила ціни.
В Україні триває масштабна реформа фармацевтичного ринку. Влада та Міністерство охорони здоров’я декларують цілі щодо зниження цін на лікарські засоби та підвищення доступності медикаментів. Однак без зваженого підходу зміни можуть погіршити ситуацію для пацієнтів. Про це розповіла голова ГО "Всеукраїнське об’єднання "Миколаївська фармацевтична асоціація ФАРМРАДА" Олена Пруднікова в ексклюзивному коментарі для УНН.
Залишки товарів, які були ввезені до того (до старту регулювання фармринку – ред.), закінчаться. Ми вже бачимо певний перелік дефіциту лікарських засобів. Ви уявляєте, який це стрес буде для людини? Тобто, доведеться щось змінювати, шукати щось інше. Будуть возити сумками з-за кордону, буде тіньовий ринок реалізації лікарських засобів
Експертка зазначила, що у разі нестачі медикаментів це насамперед стосуватиметься імпортних, оригінальних та інноваційних лікарських засобів. Водночас вона нагадала, що однією з ключових причин високих цін на ліки раніше вважалися маркетингові платежі, однак їх заборона ситуації не покращила.
У боротьбі за зниження цін існувала така думка, і я навіть я сама так вважала, що високі ціни на лікарські засоби, тому що в ціні закладені маркетингові платежі. Тобто, виробник платить аптечній мережі за реалізацію лікарських засобів, мінус 30, мінус 40 відсотків. Але пройшло вже понад 2 місяці, як маркетинг заборонений, ціни не знизилися, а на деякі препарати вони зросли
Коментуючи інші рішення в межах нового регулювання, зокрема впровадження списку ТОП-100 лікарських засобів, на які було оголошено зниження цін, Олена Пруднікова зауважила, що, хоча вартість препаратів із цього переліку справді зменшилася, ціни на інші позиції, які не увійшли до списку, навпаки - зросли. За її словами, підвищення було незначним – у межах 10–15%, однак воно все ж мало місце. Вона наголосила, що пацієнти, очікували зниження саме на ті препарати, які їм потрібні, що призвело до хвилі розчарування та негативних відгуків. Щоб уникнути непорозумінь, Пруднікова навіть вивісила у своїй аптеці друкований список медикаментів із зазначенням цін, які мали бути знижені. Водночас вона підкреслила, що загальний ефект від таких дій виявився не на користь пацієнтів, як очікувалося, а радше навпаки.
Крім того, подібні ризики, на думку експертки, пов’язані й з ідеєю залучення "Укрпошти" до виконання функцій аптек – зокрема доставки ліків. Вона зауважила, що в селах поштові відділення працюють лише кілька разів на тиждень, а мобільні аптеки з’являються ще рідше. Натомість люди розраховують на щоденний доступ до необхідних медикаментів поблизу свого дому.
"Керівник пошти працює три рази на тиждень, але вона часто хворіє, і в цей період не виплачуються пенсії. Люди приходять і беруть у нас в борг лікарські засоби. Тримає ентузіазм і бажання допомогти. Мені дзвонять об 11-й ночі: температура в дитини, рятуйте. Я йду, відкриваю аптеку навіть під час комендантської години… і відкриваю, і відпускаю, і рятую. Адже людське життя принципово залежить від того, наскільки швидко буде надана допомога у вигляді лікарського засобу", – поділилась голова ГО "Всеукраїнське об’єднання "Миколаївська фармацевтична асоціація ФАРМРАДА".
Загалом, фармацевтичний ринок стикається з дефіцитом кадрів та збитковістю аптек у селах. У галузі наголошують: без комплексних змін реформа може завдати непоправної шкоди системі. Експерти закликають уряд зосередитися на реімбурсації, страхуванні, розвитку електронних рецептів і підтримці аптек у громадах.
"Реформи мають не руйнувати систему, а змінювати її на користь людей", – підсумувала Пруднікова.
