Місяць, як заборонений маркетинг у фармгалузі: хто заробив на цьому мільйони

Виробники ліків переклали на державу і пацієнтів те, що раніше сплачували аптекам. Заборона маркетингових договорів дозволила їм не лише уникнути додаткових витрат, а й збільшити прибутки - без зниження відпускних цін, пише УНН.

Рішення про заборону укладання маркетингових договорів між виробниками ліків та аптеками, яке набрало чинності з 1 березня 2025 року, за задумом мало призвести до зниження цін на препарати. Але замість обіцяної "справедливості для пацієнта" ринок отримав нову хвилю зростання цін на всі ліки, які не увійшли до так званого списку ТОП 100 від МОЗ.

При цьому виробники, які лобіювали відповідне рішення, отримали до 500 мільйонів гривень чистого прибутку, адже на маркетингові договори з аптеками вони більше не витрачаються, а знижки на ліки зі списку ТОП 100 вони перекрили завдяки підняттю цін на інші препарати.

Про те, що ці кошти осіли "в кишенях" фармгігантів, говорять навіть депутати профільного парламентського комітету. Як заявив член Комітету ВР з питань здоров’я нації Юрій Заславський, заводи перестали сплачувати 40-60% маркетингу, але при цьому відпускні ціни не змінилися - а подекуди навіть зросли у 2–2,5 рази.

Якщо брати справедливо, то після заборони маркетингу виробникам більше не потрібно сплачувати цих 60%. Вони повинні були б знизити свої ціни. Навіть якщо заборонили на два місяці цей маркетинг, то ви, будь ласка, на два місяці цю додану вартість, яку ви вкладаєте в вартість ліків, відніміть. Але вони, звичайно ж, цього не зробили 

Водночас варто зауважити, що саме виробники ліків сплачують найменше податків серед усієї фармацевтичної галузі. За даними Державної податкової служби, у 2024 році вітчизняні фармзаводи заплатили трохи більше 4,5 млрд грн податків. Для порівняння — аптеки заплатили майже на мільярд більше (5,4 млрд грн), а дистриб’ютори — удвічі більше (9,7 млрд грн).

Це при тому, що саме виробники формують 72% вартості ліків, а їхні доходи обраховуються мільярдами. Так, у 2024 році дохід компанії "Фармак" становив 10,7 мільярдів гривень, "Дарниця" — 6,8 мільярдів гривень, "Артеріум" — 5,2 мільярдів гривень, а "Інтерхім" — 1,2 мільярдів гривень. 

Сплачувати менше всіх податків при такому рівні доходів виглядає не лише дивно, а й викликає закономірні підозри у тому, що заводи можуть використовувати "схеми" для зниження податкового навантаження. Такі припущення підтверджують і правоохоронці, які наприкінці лютого провели обшуки на фармзаводах, зокрема на території "Дарниці", "Фармака" та "Артеріума". 

За інформацією Київської міської прокуратури, обшуки проводили у рамках кримінального провадження щодо привласнення державних та бюджетних коштів посадовими особами фармвиробників.

За даними слідства, посадовці фармпідприємств, ймовірно, у змові з дистриб’ютором із західного регіону, реалізовували лікарські засоби до держмедустанов за завищеними цінами, після чого легалізували кошти. У результаті дій бюджет зазнав збитків у розмірі 3,15 мільйонів гривень. Ця сума виглядає скромно на фоні мільярдних доходів фігурантів. 

Замість висновків

Заборона укладати маркетингові договори між виробниками та ритейлом задекларована як "перемога для пацієнтів". Але поки аптеки втрачають рентабельність і вимушені закривати свої пункти, заводи нарощують надприбутки. Однак важливо інше - головним вигодонабувачем від регулювання фармринку стали не пацієнти, а виробники ліків.