Виробники так і не знизили ціни на ліки, хоча більше не сплачують аптекам за маркетинг - нардеп

На фармацевтичному ринку України утворився колапс через запровадження нового регулювання. Попри заборону укладання маркетингових договорів між аптеками та виробниками, яка, по суті, звільнила заводи від необхідності сплачувати відсотки  рітейлу, ціни на ліки не лише не знизилися - вони продовжують стрімко зростати. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповів член комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Юрій Заславський.

За словами нардепа, українські фармвиробники заявляють про те, що були змушені сплачувати аптечним мережам 40-60% від вартості препарату за маркетинговими угодами. Заводи стверджують, що це впливало на відпускні ціни ліків, тому пацієнти були змушені купувати їх дорожче.

Наприклад, протягом 2024 року виробники підняли ціни у 2–2,5 рази, пояснюючи це нібито високими витратами на просування своїх товарів.

Після запровадження нового регулювання фармринку з 1 березня, маркетингові угоди між виробниками та аптеками потрапили під заборону. Але, за словами Юрія Заславського, замість того, щоб знизити відпускні ціни на 40-60%, вивільнених від маркетингу, виробники не пішли на такий крок. 

Якщо брати справедливо, то після заборони маркетингу виробникам більше не потрібно сплачувати цих 60%. Вони повинні були б знизити свої ціни. Навіть якщо заборонили на два місяці цей маркетинг, то ви, будь ласка, на два місяці цю додану вартість, яку ви вкладаєте в вартість ліків, відніміть. Але вони, звичайно ж, цього не зробили

Натомість аптеки, позбавлені доходу у вигляді маркетингових угод, змушені самостійно покривати свої витрати.

Коли аптека має орендоване приміщення, має персонал, комуналку і таке інше – це її витрати. Тої націнки, яку ставили аптеки, 10-12% на рецептурні життєво важливі препарати для залучення пацієнта, її не вистачає. Вони збільшили націнку автоматично, бо вони не можуть розраховувати на маркетинг, який до того покривав ці знижки. Відповідно, ціни виросли. Але якби ціни виробників просіли, якби виробники віднеслися до цього справедливо, то ціни би, звичайно, понизилися

Як приклад нардеп розповів, що днями купував ферментний препарат, який ще в січні коштував 200 грн, а зараз його вартість уже 250 грн. 

Парадоксально, але саме виробники активно формують наратив про "захмарні" аптечні націнки аж до 100-150%,  намагаючись перекласти провину на роздріб. При цьому ігнорується факт, що середній аптечний асортимент складає до 5 тисяч найменувань, а прибутковість може суттєво різнитися в залежності від позиції, зазначив нардеп.

До того ж ринок ліків в Україні - це переважно генерики. Немає дорогих інновацій. Тому говорити про високу маржинальність всього асортименту - маніпуляція, вважає Заславський.

Окрім того, він звернув увагу на те, що через втрату маркетингових угод знизяться надходження до держбюджету, бо раніше аптеки сплачували за такі надходження податки. Ба більше, нардеп не виключає, що повна заборона маркетингу призведе до виникнення тіньових схем.

Маркетинг - це ціла наука. І сьогодні не використовувати маркетингові заходи задля промоції того чи іншого препарату, я зараз говорю не про рецептурні, а про безрецептурні препарати, я не бачу в цьому сенсу. Державне регулювання влаштовувати? Наскільки я пам'ятаю, там, де держава починає втручатися, там починається хаос

Варто зазначити, що наразі держава не регулює відпускні ціни виробників ліків, а обмежує виключно націнки дистрибʼюторів та аптек. Це при тому, що, за даними досліджень, 72% ціни препарату формує саме виробник. 

На думку нардепа, вихід - у поверненні маркетингових угод з прозорим оподаткуванням і водночас у збалансованому підході до регулювання діяльності аптечних мереж, дистрибʼюторів та виробників - як це відбувається в Європі.

Варто уточнити, що у країнах Європи маркетингові угоди на безрецептурні лікарські засоби між виробниками та аптеками не регулюються, тобто держави не втручаються  у господарські відносини компаній. А маркетинг рецептурних препаратів у європейських країнах заборонений. 

Зараз на одній київській вулиці може бути п’ять аптек. Але це не монополія - це конкуренція. І споживач сам обирає, куди піти. Якщо одна мережа не бере товар, інша візьме. Не в цьому суть проблеми

Зазначимо, що розвинені країні стимулюють конкуренцію, зокрема й на фармацевтичному ринку. Відповідні органи там лише відслідковують випадки маніпуляцій та змов з метою монополізації ринку. В Україні, до речі, цим займається Антимонопольний комітет.

Нагадаємо

За даними Державної податкової служби, українські фармвиробники у 2024 році сплатили найменше податків у галузі, що викликає питання про можливі тіньові схеми та несправедливість у фіскальному навантаженні. Так, юридичні особи та фізичні особи підприємці, які займаються роздрібною торгівлею ліків у аптеках, у 2024 році сплатили до бюджету близько 5,4 мільярдів гривень податків. Дистрибʼютори у тому ж році принесли держбюджету понад 9,7 мільярдів гривень. Виробники ж лише трохи більше, ніж 4,5 мільярдів гривень.

На думку економіста Олега Гетьмана така модель ринку, де виробники платять найменше податків виглядає дивно і може вказувати на використання схем з ухилення від сплати податків.

За даними сервісу Opendatabot, у 2024 році дохід лише трьох найбільших заводів склав майже 23 мільярди гривень, зокрема дохід "Дарниці" становив понад 6,8 млрд грн, "Фармаку" - 10,7 млрд грн, а "Артеріуму" - 5,2 млрд грн.

Додамо

У кінці лютого на фармзаводах "Дарниця", "Фармак" та "Артеріум" у Києві правоохоронці провели обшуки. Назва четвертого підприємства, де також відбувалися слідчі дії, поки офіційно не розголошується.

У Київській міській прокуратурі повідомили УНН, що йдеться про можливе привласнення державних та бюджетних коштів посадовими особами фармвиробників, які, за версією слідства, вступили у злочинну змову з представниками одного з дистриб’юторів західних регіонів України. Відповідно до матеріалів справи, посадовці налагодили протиправний механізм збуту лікарських засобів за завищеними цінами до державних і комунальних медичних установ, що дало змогу згодом заволодіти коштами та легалізувати їх.

У результаті дій, які кваліфікують як зловживання службовим становищем і відмивання коштів, бюджет зазнав збитків у розмірі 3,15 млн грн. П’ятьом особам у цій справі вже повідомлено про підозру за фактом легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.