Виробники ліків сплачують найменше податків серед фармацевтичної галузі - ДПС

Українські фармвиробники у 2024 році заплатили лише трохи більше 4,5 мільярдів гривень податків. Це майже на мільярд менше ніж аптеки, і майже вдвічі менше, ніж дистрибʼютори. Про це свідчить статистика, надана Державною податковою службою України у відповідь на запит УНН.

Так, юридичні особи та фізичні особи підприємці, які займаються роздрібною торгівлею ліків у аптеках, у 2024 році сплатили до бюджету близько 5,4 мільярдів гривень податків. Дистрибʼютори у тому ж році принесли держбюджету понад 9,7 мільярдів гривень. Виробники ж лише трохи більше, ніж 4,5 мільярдів гривень.

Як свідчить статистика ДПС, фармзаводи платили найменше податків і у 2022, і у 2023 роках - 3,1 мільярдів гривень і 3,3 мільярдів гривень відповідно. 

Представники аптечного бізнесу у першій рік повномасштабного вторгнення заплатили до бюджету 3,2 мільярдів гривень, а у 2023 році вже понад 4 мільярди гривень.

Дистрибʼютори у 2022 році принесли до держбюджету 6,6 мільярдів гривень, а у 2023 - майже 8 мільярдів гривень.

Ці цифри виглядають дивно — і навіть підозріло. Саме виробники формують основну частину вартості ліків - 72%, тому логічно було б очікувати, що саме фармзаводи є найбільшими платниками податків у системі.

Економісти також вказують на те, що така модель ринку, коли фармзаводи сплачують найменше податків, виглядає дивною.

"Виробники заплатили найменше, реалізатори заплатили більше, дистриб'ютори заплатили ще більше… Теоретично така модель ринку може бути, хоча виглядає вона, дійсно, трохи дивною", - заявив у коментарі УНН економіст Олег Гетьман. Він зазначив, що цікаво також подивитися статистику по сплаті податків у розрізі компаній, тоді можна буде зрозуміти, чи не використовують фармзаводи тіньові схеми для зменшення податкового навантаження.

Припущення про використання тіньових схем підтверджуються й діями правоохоронців. Раніше поліція проводила обшуки на підприємствах одразу кількох фармгігантів — "Дарниця", "Фармак" і "Артеріум".

Якщо тенденція збережеться, фармвиробники залишатимуться найбільш привілейованою групою на ринку — з найнижчим податковим тиском при високій маржинальності. Чому держава не звертає уваги на такі дисбаланси — відкрите питання.

У країні, яка воює, де кожна гривня має значення, ситуація, коли фармвиробники залишаються найбільш привілейованою групою на ринку і демонструють найнижчу фіскальну віддачу, виглядає як мінімум несправедливо. Як максимум — як ознака системних схем ухилення. І поки аптеки та дистриб’ютори нарощують надходження до бюджету, великі фармзаводи залишаються в "тіні".