Безпека українських пацієнтів: чому рішення, щодо медичних ліцензій скандальної Odrex не оприлюднено і яку роль у цьому відіграє Ляшко

Минуло понад два тижні з моменту завершення позапланової перевірки двох юридичних осіб, пов’язаних зі скандальною одеською клінікою Odrex, однак Міністерство охорони здоров’я України досі не оприлюднило жодного рішення. На тлі великої кількості кримінальних проваджень проти клініки та її лікарів, суспільного резонансу та численних історій постраждалих пацієнтів така пауза виглядає як небезпечна мовчанка регулятора. Про можливі причини зволікання МОЗ читайте в матеріалі УНН.

Позапланові перевірки дотримання ліцензійних умов ТОВ "Медичний Дім "Одрекс" та ТОВ "Центр медицини" – юридичні особи, на які оформлені медичні ліцензії клініки Odrex – тривали з 6 по 8 січня 2026 року. Обидві компанії скандальної клініки "Одрекс" фігурують у кримінальних провадженнях, відкритих за фактами можливого шахрайства, неналежного виконання професійних обов’язків медичними працівниками, заволодіння коштами пацієнтів.

Чому МОЗ затягує з результатами перевірок ТОВ Odrex?

Як правило, результати таких перевірок МОЗ оприлюднює протягом кількох днів або максимум тижня після завершення роботи комісії. У випадку ж з клінікою Odrex строки вже вийшли далеко за межі звичної практики.

Це зволікання відбувається на тлі того, що наприкінці 2025 року МОЗ уже позбавив ліцензії ТОВ "Дім Медицини" – ще одну юридичну особу скандальної клініки. Тоді підставою стала відмова адміністрації клініки надати членам ліцензійної комісії необхідну документацію. Тобто держава вже визнавала грубі порушення ліцензійних умов у структурі цього бізнесу. Логічним продовженням мало б стати швидке й чітке рішення за результатами січневої перевірки. Натомість – мовчання.

Конфлікт інтересів: як пов'язаний міністр Ляшко та гендиректор клініки Арутюнян? 

Окреме питання у цій історії – довіра до неупередженості МОЗ саме у "Справі Odrex". Як раніше повідомляв УНН, генеральний директор клініки Odrex Тігран Арутюнян та міністр охорони Віктор Ляшко знайомі особисто вже багато років. І сьогодні маємо парадоксальну ситуацію: скандальна клініка Odrex, пов’язана з десятком кримінальних проваджень, смертями пацієнтів і масштабним суспільним обуренням, продовжує функціонувати, а рішення регулятора щодо її ліцензій – затягується.

Фактично йдеться не просто про абстрактний "конфлікт інтересів", а про пряму особисту комунікацію і спільну багаторічну роботу між керівником регулятора та очільником скандальної клініки. Віктор Ляшко та Тігран Арутюнян разом працювали у профільній робочій групі МОЗ, яка формувала підходи держави до розвитку приватної медицини в Україні. Саме в межах цієї співпраці напрацьовувалися правила, за якими сьогодні функціонують приватні клініки. У цьому контексті у журналістів виникають обґрунтовані підозри: затягування рішення МОЗ щодо результатів перевірки ТОВ Odrex може бути зумовлене не процедурними складнощами, а особистими та професійними зв’язками між міністром і керівником клініки. 

Тож, така ситуація лише посилює сумніви у здатності регулятора діяти швидко й неупереджено у справі, яка давно стала тестом на доброчесність державного контролю у сфері приватної медицини.

Де межа терпіння суспільства?

"Справа Odrex" давно вийшла за рамки однієї клініки. Вона стала лакмусовим папірцем для всієї системи державного контролю у сфері охорони здоров’я. Ідеться не лише про наявність медичних ліцензій, а про реальний захист пацієнтів – до того, як в Odrex трапиться чергова трагедія.

Поки МОЗ зволікає з рішенням, родини померлих пацієнтів залишаються у невизначеності, а громадськість отримує сигнал: навіть за умов масштабного розголосу регулятор може дозволити собі мовчати і по суті покривати клініку.

Чи стане ця пауза спробою "перечекати" суспільний резонанс чи все ж передує обʼєктивному й принциповому рішенню – покаже час. Редакція УНН уже кілька разів офіційно запитувала у МОЗ і щодо результатів перевірки, і щодо можливих виявлених порушень – однак інституція так і не дала відповіді. Водночас кожен день зволікання лише посилює сумніви суспільства у незалежності державного нагляду та підвищує ціну бездіяльності – насамперед для пацієнтів.