$45.43↑0.04€50.22↓0.12
13:24 • 690 перегляди
Кримінальна відповідальність для “дропів” та штрафи для ТЦК - в Україні запрацював новий закон
12:29 • 7480 перегляди
Україна отримала від ЄС ще €1,71 млрд на дрони, боєприпаси та ППО - деталі від Брюсселя і Києва
12:06 • 11208 перегляди
Генерал-майор СБУ Дука у середу виступить на засіданні ТСК Верховної Ради - нардеп Гончаренко
12:04 • 10242 перегляди
ЄС ввів нові санкції проти росії щодо 113 осіб і структур - під ударом НПЗ, банки рф, тіньовий флот і не тільки
Ексклюзив
11:15 • 18250 перегляди
Звільнення жінки-військовослужбовиці: чи має значення, від якого шлюбу народжена дитина?
Ексклюзив
10:55 • 15318 перегляди
Будівництво фортифікацій: прокуратура з початку року повернула державі майже 300 млн гривень невикористаних авансових платежів
10:00 • 20008 перегляди
ЄС схвалив рекордний транш Україні майже на 8 мільярдів євро
09:17 • 17993 перегляди
Китай, рф і США відмовилися погоджувати порядок денний саміту Сі, путіна і Трампа - ЗМІ
08:20 • 20744 перегляди
У ЄС визначилися зі способом надати Україні ще €45 млрд - FT
16 листопада, 07:00 • 21470 перегляди
В окупованому Криму фіксують удар по Кримському мосту і обмеження руху

Інформаційне агентство «Українські Національні Новини».

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-05926

Ресурс призначений для осіб, які досягли 21-річного віку

Всі права захищені. © 2007 — 2026

Погода
+6°
2м/с
72%
755мм
Реклама

Жодна сторона не вирішила задач: аналітики випустили доповідь через три місяці після війни у Карабасі

Київ • УНН

 • 23526 перегляди

КИЇВ. 18 лютого. УНН. Старший науковий співробітник “Фонду Карнегі” Томас де Ваал представив доповідь про ситуацію в Нагірному Карабасі до початку лютого, в якому виклав дипломатичні, політичні, економічні та гуманітарні проблеми, що залишилися без рішення після війни вересня-листопада 2020 року: згідно з даними доповіді жодна з сторін не вирішила всі свої завдання, а РФ в ролі миротворця опинилася перед складним вибором, пише УНН.

Жодна сторона не вирішила задач: аналітики випустили доповідь через три місяці після війни у Карабасі

Війна за територію закінчилася три місяці тому, переможець помінявся місцями з переможеним, але конфлікт не вичерпаний: ворожнеча між азербайджанцями та вірменами триває, а Росія стоїть перед важким вибором.

Основні тези доповіді

Війна, що тривала 44 дні у Карабасі закінчилася 10 листопада 2020 року тристоронньою заявою лідерів Азербайджану, Вірменії та Росії — президента Ільхама Алієва, прем’єр-міністра Нікола Пашиняна і президента Володимира Путіна. В результаті конфлікту загинули більше 6 500 осіб.

Це короткий документ, який не містить майже ніяких подробиць, і багато його пункти трактуються кардинально протилежним чином.

Азербайджан повернув собі сім районів навколо Карабаху і всі зайняті під час війни землі — близько третини Нагірного Карабаху (в межах Нагірно-Карабахської Автономної Області в складі Азербайджанської РСР — ред.).

Договір передбачав виведення збройних сил Вірменії: але цей момент в Баку і Єревані трактують по різному.

Вірменська сторона вважає, що цей пункт стосувався тільки територій, які поверталися Азербайджану — семи районів навколо Карабаху.

Азербайджан наполягає: тепер солдати з Вірменії повинні покинути і частину Карабаху, яка залишилася під вірменським контролем і навіть чиновники уряду Вірменії повинні просити у Баку дозволу на відвідування території.

Для обох сторін це принципове питання, і надії на рішення, яке влаштовує всі сторони, майже немає.

Одним з пунктів угоди Алієва, Пашиняна і Путіна було повернення військовополонених і тіл загиблих. Три місяці по тому, ця тема залишається болючою проблемою. Десятки — а за деякими оцінками, більше 100 полонених вірмен залишаються в Азербайджані, і невідома (але невелика) кількість азербайджанців ще знаходиться у вірменському полоні.

Більш того, більше 60 вірмен були взяті в полон вже після закінчення війни, і в Баку хочуть судити їх як злочинців, а не повертати як військовополонених.

ООН засудила неспішне повернення полонених — і закликала сторони повернути їх негайно, як наказує Женевська конвенція, що регулює правила ведення воєн.

Заява від 10 листопада — не регулює роль Туреччини у Карабасі, але за останній рік вона стала ключовим учасником регіональних процесів. Турецька військова техніка — в першу чергу ударні безпілотники — зіграла важливу роль в перемозі Азербайджану на полі бою.

Анкара також претендує і на участь в дипломатичному процесі, різко критикуючи Мінську групу ОБСЄ, яка роками вела переговорний процес щодо Карабаху. На даний момент Туреччина отримала лише обмежену роль в рамках спільного з РФ моніторингового центру під Агдамом. Згідно з угодою з Росією, турецькі військові не залишають центр — і стежать за перемир’ям через відео з безпілотників.

Питання культурної та історичної спадщини: в результаті війни під контролем Азербайджану виявилося безліч середньовічних вірменських пам’ятників. Монастир Дадіванк на півночі Карабаху взяли під охорону російські миротворці, але доля інших християнських монументів викликає тривогу у вірменських і російських діячів культури.

ЮНЕСКО хоче відправити делегацію в Карабах для оцінки ситуації на місці, але офіційний Баку блокує цю місію — і вимагає відповіді на резонне питання: де було міжнародне співтовариство, коли знищувалися і осквернялися пам’ятники тюркської та ісламської культури в семи окупованих вірменськими силами районах. Де Ваал відзначає, що заклопотаність долею вірменських пам’ятників лише підсилює прецеденти знищення слідів вірменської культури при реставрації в Азербайджані і заяви влади Азербайджану про те, що середньовічні пам’ятники — насправді спадщина Кавказької Албанії. Цю теорію не підтверджують історики поза Азербайджаном.

Угода створює ряд викликів і для Росії. Мандат російських миротворців терміном на п’ять років передбачає збереження миру, але фактично майже 2 тисячі миротворців зайняті набагато більш широкими колом проблем — від реконструкції інфраструктури до допомоги біженцям.

Всі ці завдання у частині Нагірного Карабаху, що залишилася під контролем вірмен, вимагають тісної взаємодії з політичним керівництвом невизнаної НКР, яка проголосила незалежність у 1991 році. Але перші особи невизнаної республіки оголошені в розшук в Баку і вважаються там злочинцями.

За умовами тристоронньої заяви, миротворці розміщені в Карабасі на п’ять років з можливістю продовжити цей термін ще на п’ять років — за згодою обох сторін. Щоб Азербайджан не заблокував продовження мандату, миротворці повинні продовжувати роботу в населеній вірменами частини Карабаху, не викликаючи при цьому гніву в Баку.