Виробництво курятини: як вертикальна інтеграція впливає на біобезпеку
Київ • УНН
КИЇВ. 18 лютого. УНН. За останні півстоліття індустрія птахівництва істотно змінилася. На зміну фермерам і окремим підприємствам з виробництва бройлерів прийшли вертикально інтегровані компанії. З року в рік кількість таких виробництв зростає, а властива їм можливість йти в ногу зі швидко мінливими технологіями дозволила значно поліпшити біобезпеку вироблених продуктів. Про це йдеться у матеріалі некомерційної торгової асоціації "Національна рада птахівників" (NCC), передає УНН.
Що таке вертикально інтегровані компанії
Вертикально інтегровані холдинги - це ланцюжок виробництв, який контролюється єдиним власником. Зокрема, у птахівництві вертикальна інтеграція означає:
- менше людино-годин, необхідних для виробництва більшої кількості курчат (завдяки вдосконаленій технології і більшому розміру стада);
- зменшення кількості корму, необхідного для вирощування бройлерів і, як наслідок, виробництва м'яса (через нові відкриття в області генетики і харчування);
- скорочення періоду вирощування курчат-бройлерів, що означає скорочення кількості необхідної робочої сили, устаткування та, як наслідок, набагато менший вплив на навколишнє середовище;
- впровадження кращих програм для здоров'я і благополуччя птахів;
- можливість виходити на ринок у будь-який час року і надавати покупцеві курячі продукти за ціною, щадною для споживчого бюджету.
Як вертикальна інтеграція у птахівництві підвищує безпеку продуктів, що виробляються
Вертикальна інтеграція бройлерної промисловості дозволяє виробникам комбінувати різні методи забезпечення санітарії, які значно підвищують безпеку харчових продуктів.
"Вертикальна інтеграція дозволяє краще управляти кожним аспектом безпеки харчових продуктів: від ферми-виробника до інкубаторію, через переробне підприємство", - йдеться у повідомленні.
Саме вертикальна інтеграція дозволяє галузі дотримуватися суворих заходів біобезпеки, які включають вакцинацію птиці і тестування м'яса птиці на наявність різних бактерій, таких як сальмонела та інших. Наприклад: корм у комбікормових заводах, які входять до складу вертикально інтегрованих компаній, піддають тепловій обробці, щоб запобігти поширенню бактерій.
"Птицю, доставлену на завод з переробки, також тестують з метою мінімізації поширення бактерій", - йдеться у повідомленні.
Про відповідальність вертикально інтегрованих компаній за якість виробленого продукту говорить також той факт, що весь процес вирощування птиці - результати її тестування, вакцинації - протоколюється. Це дозволяє безперервно відстежувати якість виробленого продукту.
Прикладом такої вертикальної інтеграції в Україні є найбільший виробник і експортер курятини, компанія "Миронівський хлібопродукт" (Наша Ряба).
"Ми несемо відповідальність за всі стадії процесу виробництва курятини: від виробництва інкубаційних яєць до поширення і продажу фінальної продукції, від вирощування власних зернових до виробництва необхідних для годування птиці комбікормів. Це забезпечує компанії повний контроль над якістю і собівартістю - від лану до столу", - говорять у компанії.
При цьому компанія продовжує знаходити додаткові способи щодо раціонального застосування відходів виробництва.
У грудні минулого року МХП ввів у експлуатацію першу чергу комплексу з виробництва біогазу "Біогаз Ладижин". Потужність енергетичної генерації становить 12 МВт, що робить біогазову станцію найбільшою в Європі.
У компанії стверджують, що обсягів електроенергії, що виробляється на першій черзі біогазового комплексу, вистачить для одночасного енергозабезпечення 35 тис. сімей, а це споживачі двох районів Вінницької області.
Рішення побудувати біогазову станцію біля міста Ладижин МХП ухвалив з огляду на розташування там основного економічного кластера підприємств холдингу. Окрім того, таким чином компанія запобігла загрозі дефіциту енергозабезпечення місцевих жителів.
"В останні роки з шести енергоблоків Ладижинської ТЕС працюють лише один-два, що ставить під загрозу задоволення енергетичних потреб регіону", - аргументували в компанії.
Ще одним викликом для МХП стало виробництво продукції без антибіотиків. Є думка, що великим підприємствам піти на такий крок вкрай складно з економічної точки зору. Але МХП зробив це добровільно. Наприкінці минулого року компанія приєдналася до тримісячного моніторингу, який триває по сьогоднішній день і у результаті повинен буде засвідчити відсутність антибактеріальних препаратів у продуктах виробництва.
Моніторинг дозволить незалежним аудиторам оцінити можливість невикористання антибіотика при промисловому великотоварному виробництві м'яса птиці. Він буде проводитися відразу за 5 матрицями: корм, вода, вода з ванн для охолодження, послід, м'ясо птиці.
Окрім МХП до моніторингу приєдналися ще два великих виробники: Володимир-Волинська птахофабрика ("Епікур") і Ясенсвіт.
Очікується, що результати моніторингу будуть опубліковані у березні-квітні.
