Великдень 2025: традиції, підготовка до свята та що не можна робити
Київ • УНН
У 2025 році Великдень святкують 20 квітня. Це свято символізує перемогу світла над темрявою, а готуватись до нього починають у Страсний тиждень, розмальовуючи писанки.
Цього року Великдень припадає на 20 квітня. Це велике свято, пов'язане з Воскресінням Ісуса Христа, має глибоке коріння, яке тягнеться аж до дохристиянських часів. Як варто зустрічати та проводити Великдень і які відомі, і не дуже, традиції з ним пов'язані, журналісту УНН розповіла фольклористка, доктор філологічних наук, професорка Олена Івановська.
Що символізує Великдень
Великдень має глибоке коріння ще до християнських часів. Святкування цього дня раніше ґрунтувалося на весняному рівноденні. Пізніше, з приходом християнства, Великдень став ототожнюватися зі святом Воскресіння Господнього. В будь-якому разі, Великдень символізував перемогу Світла над Темрявою, Життя над Смертю
Професорка зазначила, що в цьому сенсі Великдень був навіть важливішим за Різдво, бо Різдво символізує Народження Життя. Натомість Великдень є святом його Перемоги.
Підготовка до свята
"Підготовчим періодом до Великодня є Страсний тиждень. Час найбільш суворого посту. В цей час прийнято приводити до ладу оселю. Наші предки прибирали в хаті, білили стіни. Висловлюючись більш по сучасному – облаштовувалася прибудинкова ділянка", - пояснила Івановська.
Як приготувати смачну паску: три рецепти на будь-який смак15.04.25, 09:00 • 101957 переглядiв
Зі Страсного четверга варто починати розмальовувати писанки. Орнамент і візерунок може бути найрізноманітнішим, а сам процес малювання представляє собою своєрідну медитацію, коли людина розмірковує над своїм життям, думає про Бога, про свої добрі і погані вчинки. Крім того, дарування писанок є своєрідним врученням привітальної листівки.
"Дуже важливо розуміти різницю між крашанками і писанками. Крашанку розмальовували в один колір і це завжди була перша страва, яку з'їдали на святковому столі, ознаменовуючи кінець Великого Посту. Натомість писанка виставлялася на призначеному місці і зберігалася аж до наступного Великодня", - пояснила науковиця.
Що варто знати про паску
"Перші хліби випікалися на Великдень ще в дохристиянські часи. Вони були круглі, несолодкі, а солоні. Їх називали бабками і вони призначалися для ділення з ближнім. Саме задля того, щоб завжди було чим ділитися, бабок випікали дуже багато. Перші паски також не були солодкими. Солодкі почали з'являтися лише в ХХ столітті", - розповіла Івановська.
Напередодні Великодня люди йшли до церкви на всю ніч всією сім'єю, включно з маленькими дітьми.
Щодо освячення страв – то зараз більше освячують лише паску і яйця. Натомість раніше освячували різноманітні страви. Велике значення відігравало порося, з якого зазвичай робили холодець. Також неодмінно освячувалися хрін і сіль. Це важливо, бо перед тим люди постували і хотіли добре поїсти освяченими стравами
Івановська додала, що освячувати горілку та інші алкогольні напої категорично заборонялося. Натомість існувала традиція освячувати ножі.
"Вважалося, що якщо протягом ночі перед Великоднем сім разів освятити ніж – він отримає магічні здібності і вірно служитиме своєму господарю", - розповіла науковиця.
Після освячення починалося споживання страв, причому робилося це зазвичай всією громадою. В деяких регіонах України зберіглася традиція споживати Великодні страви на кладовищі.
"Таким чином люди ніби намагалися стерти межу між світом реальним та потойбічним. Відбувалася своєрідна містерія", - пояснила Івановська.
Дієтологи пояснили, як виходити з посту без шкоди для здоров'я14.04.25, 12:52 • 199917 переглядiв
Гаївки і радониця
"Гаївки протягом Великоднього тижня були часом радості через перемогу весни над зимою. Молоді люди перебували у танку, який також мав містичне значення і стирав кордони між духовним і реальністю", - розповіла фольклористка.
Гаївки були забавкою для молоді. Натомість радониця (від слів "рід", "радість") була дійством для старшого покоління, метою якого було зберегти позитивний, святковий настрій на схилі років, коли завершення земного життя невблаганно наближається.
"Саме з радоницями пов'язана традиція, коли у дворах церков ставили звичайнісінькі качелі, на яких розгойдувалися старі бабусі, ніби демонструючи свою радість від життя попри поважний вік", - розповіла Івановська.
Вона додала, що саме протягом Великоднього тижня прийнято вітатися словами "Христос Воскрес!". Важливим також у цей час є спів давнього гімну "Смертю смерть поправ!", який також додає цьому періоду більше загадковості і спонукає до роздумів про сенс життя і смерті.
Що не можна робити на Великдень
На Великдень не можна працювати. Звісно, ніхто не забороняє робити базові речі: погодувати худобу, або просто домашніх улюбленців. Але не можу робити довготривалої ручної роботи: в'язати, майструвати, рубати. Це категорично заборонено
Наостанок Івановська пояснила, що якщо таки треба щось зробити, то діяти варто без зайвого шуму і не відволікати близьких і сусідів від святкового настрою своїми діями. Крім того, неприпустимо у день Великодня виконувати якусь роботу за гроші.