Україна схвалила стратегію декарбонізації економіки і оновила кліматичний план
Київ • УНН
Уряд затвердив стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року та оновив кліматичний план. Це, як очікується, дозволить залучити кошти ЄС та прискорити ріст ВВП.
Україна схвалила стратегію декарбонізації економіки у межах адаптації до європейської кліматичної політики, визначивши напрямки, це має дозволити залучити ресурси з ЄС, також оновлено кліматичний план, повідомили у Мінекономіки у п'ятницю, пише УНН.
Уряд затвердив Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року
Документ, як вказано, "визначає бачення та ключові напрями декарбонізації економіки і створює єдину рамку для координації дій держави, бізнесу та міжнародних партнерів на шляху до кліматичної нейтральності".
Очікувані результати:
- додаткове зростання ВВП до +2,1% до 2035 року;
- зниження енергоємності економіки більш ніж удвічі;
- розвиток нових секторів (біометан, водень, технології уловлювання і зберігання CO₂);
- понад 4 ГВт розподіленої генерації;
- створення нових зелених робочих місць та підтримка трансформації регіонів;
- посилення інвестицій у модернізацію та енергоефективність.
Впровадження стратегії, як очікується, "допоможе адаптувати економіку до європейської кліматичної політики, зокрема CBAM, та розширити доступ до кліматичних фондів та фінансових інструментів ЄС".
Національний план з енергетики та клімату оновили
Україна також "актуалізувала Національний план з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року", повідомили у Мінекономіки.
Оновлений документ, як повідомляється, враховує відновлення економіки, посилення енергетичної безпеки та курс на членство в ЄС, а також визначає ключові пріоритети державної політики в енергетиці та кліматі на найближчі роки.
"НПЕК спрямований на виконання міжнародних зобов’язань у межах Ukraine Facility та враховує рекомендації Європейської комісії зі звіту про прогрес України в межах пакета розширення ЄС за 2025 рік", - ідеться у повідомленні.
План охоплює 5 ключових напрямків:
- декарбонізація (зокрема ВДЕ);
- енергоефективність;
- енергетична безпека;
- внутрішній енергоринок;
- дослідження, інновації та конкурентоспроможність.
Документ також містить аналітичне моделювання досяжності цілей і в перспективі стане основою для формування нових інвестиційних проєктів у сферах енергетики та клімату, зазначили у Мінекономіки.