Україна планує представити прототип антибалістичної системи FREYJA у першій половині 2027 року - Алоян
Київ • УНН
Заступник секретаря РНБО Давид Алоян заявив, що прототип FREYJA планують до першої половини 2027 року. Система має стати дешевшою альтернативою американському Patriot.
Україна розраховує представити перший прототип європейської антибалістичної системи FREYJA вже у першій половині 2027 року. Про це заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян, який координує реалізацію проєкту, пише УНН.
"Оскільки ми працюємо в настільки стислих часових рамках, у нас є амбітна мета: мати готовий MVP (мінімально життєздатний продукт) до першої половини наступного року. Це прототип, який вже зможе продемонструвати перші практичні результати", – зазначив Алоян у коментарі Reuters.
За його словами, найближчим часом має відбутися перше засідання міжнародного комітету, який оцінюватиме обсяги фінансування досліджень та розробок.
Україна та ще дев'ять європейських країн 13 липня підписали декларацію про створення Антибалістичної коаліції та реалізацію проєкту FREYJA. До розробки системи долучилися провідні європейські оборонні компанії. Від України залучена компанія Fire Point, яка виготовляє ракети дальнього ураження Flamingo. Саме Fire Point розробила ракету-перехоплювач FP-7.х та пускову установку до неї, яка стане частиною європейської системи ППО.
Як пише видання, сьогодні Україна залишається залежною від американських ЗРК Patriot, які фактично є єдиною системою, здатною ефективно перехоплювати російські балістичні ракети. Водночас поставки ракет цих систем обмежені через дефіцит виробництва, тривалі строки виготовлення та політичні фактори. На цьому тлі росія останнім часом значно активізувала застосування балістичного озброєння під час атак на українські міста.
Раніше Президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що протягом року можна буде побачити застосування антибалістичного щита FREYJA. За задумом компанії Fire Point, яка є розробником FREYJA, антибалістична система має стати доступнішою альтернативою американському ЗРК Patriot. Цей перехоплювач коштує без "сікера" (seeker), тобто головки самонаведення, півмільйона доларів, а з "сікером" буде коштувати 750-800 тисяч, проти кількох мільйонів доларів за американський аналог.
Від європейських партнерів Україна очікує технологічної підтримки, зокрема сучасних радарів, сенсорів, систем наведення та електроніки. До проєкту вже долучилися оборонні компанії HENSOLDT, Thales, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran і Destinus.
Концепція системи ППО схожа на конструктор Lego, адже вона створюється за принципом відкритої архітектури, що дозволяє інтегрувати в неї компоненти різних виробників.
Як пояснив Давид Алоян, країни-учасниці зможуть самостійно обирати конфігурацію комплексу, використовуючи, наприклад, радари власного виробництва без необхідності змінювати всю систему.
"Загальна логіка цієї системи полягає в тому, що вона є відкритою архітектурою. Якщо Данія скаже: "Я хочу систему FREYJA з радаром Weibel данського виробництва" – чудово. Якщо Швеція скаже, що хоче систему – теж жодних проблем", – пояснив заступник секретаря РНБО України.
Також розглядається можливість створення окремого фонду або спеціального органу, який акумулюватиме внески держав-партнерів та забезпечуватиме стабільне фінансування проєкту, пише видання. За словами Алояна, активна участь оборонних компаній поряд із урядами має дозволити мінімізувати бюрократичні процедури.
"Коаліція має бути практичною, а не політичною", – підсумував він.