У травні Мін'юст розглянув понад півтисячі "антирейдерських" скарг

У 166 випадках скарга була задоволена, ще у 344 випадках — була відмовлена у задоволенні по суті.

"При цьому не було жодної відмови з формальних підстав (скажімо, через неналежне засвідчення копій документів, доданих до скарги, відсутність інформації про наявність/відсутність судового спору тощо)", - розповіли у Міністерстві.

У Мін'юсті констатували, що кількість рейдерських захоплень у державних реєстрах значно скоротилося.

"Це можна розцінювати і як певний позитивний сигнал для державних реєстраторів: переважна більшість скарг, які надходять на розгляд Колегії, є необґрунтованими, а відтак реєстраційні дії проводяться відповідно до вимог чинного законодавства", - пишуть у Міністерстві.

У Мін'юсті також поінформували, що засідання Колегії проходять 3-4 рази на тиждень. Щотижня члени Колегії аналізували понад 100 скарг.

"Попри те, що значну кількість скарг уже було опрацьовано, на розгляді Колегії перебуває ще досить великий масив звернень, що є наслідком тривалого періоду (майже півтора місяці), коли колегіальний розгляд скарг у сфері державної реєстрації не відбувався через запроваджені з метою запобігання поширенню вірусу COVID-19 карантинні обмеження", - пояснили у Міністерстві.

Водночас є інша сторона, на яку звертають увагу адвокати. У листопаді минулого року набрав чинності так званий антирейдерський закон, який передбачав посилення боротьби з рейдерством. У травні минуло півроку його дії, але відчутного ефекту немає, каже Владислав Власюк.

За його словами, єдине по суті, що виконав Мін’юст – це ліквідував комунальні підприємства, які займалися реєстрацією і фактично були “розсадником” рейдерства.

“Дійсно Мін’юст закрив комунальні підприємства-лавочки рейдерства (з невеликими позитивними виключеннями). Оперативно, у день набрання чинності закону ліквідували доступ до реєстрів усім залишкам КП, основну масу яких вичистили раніше за липень-серпень”, — каже адвокат.

Але варто зазначити, що реєстратори, які працювали у цих “сірих” комунальних підприємствах нікуди не зникли. УНН нещодавно розповідав, як державний реєстратор КП “Реєстраційне бюро” Ганна Чуйко переписала у 2019 році будівлю вартістю щонайменше 10 млн дол. на Софійській площі в столиці на користь третіх осіб. Власнику цієї будівлі, компанії “Рантьє плюс” знадобився рік для оскарження її дій у судах і відновлення своїх прав на будівлю. Втім, Ганна Чуйко продовжує працювати, тепер вже в документ-сервісі “Готово”.

І такі випадки непоодинокі, вказує Власюк, бо не запрацювала система відповідальності реєстраторів за порушення. Так само досі відсутній моніторинг ризикових реєстраційних дій, взаємодія реєстрів з іншими державними реєстрами, зокрема, з реєстром судових рішень.