У Києві вже 10 років обіцяють і не можуть побудувати центр для безпритульних тварин - Верещук

“Приведу вам приклад зоозахисників, бо він дуже показовий. 10 років тому розпочалася епопея щодо виготовлення документацій для проекту будівництва центру для тварин, які без хазяїв. Навіть виділили земельну ділянку, кошторис — все було розроблено, з року в рік обіцяли. Це завжди у нас по часу рік-два-три триває. Зробили все, тоді був кошторис 6 млн грн, а зараз, з перерахунком, бо 6 років втратили — 26 млн грн”, — розповіла вона.

Обіцяного центру для тварин так і не з’явилося.

Окремо Верещук підняла питання відсутності у Києві центру для безхатьків.

“У нас один центр для безхатьків у Києві. На 4-мільйонне місто, про що ми говоримо? А про все решта взагалі Бог забув, тому давайте вирішувати”, — сказала вона.

Як писав УНН, що в столиці функціонує лише один так званий Будинок соціальної опіки, де безпритульні можуть заночувати та помитися. Але він нараховує всього 150 спальних місць і є платним.

На додаток, звернутися до Будинку можуть лише ті люди, які мають документи, що посвідчують особи і довідку про свій стан здоров’я. За даними соціальної ініціативи “Поможи безпритульному” безхатченків у Києві понад 20 тис. З них 5 тис. — ті, що офіційно зареєстровані Департаментом соціальної політки, решта — неофіційні відомості, озвучені експертами. Окремі з них припускають, що кількість безпритульних в столиці може сягати і 50 тис. осіб. А число таких мешканців міста стрімко почало зростати з 2015-2016 років, коли впав рівень життя українців.

Волонтери, які опікуються безхатченками, своєю чергою, наголошують, що абсолютна більшість опинилися на вулиці, бо їм “не пощастило”. Серед них багато літніх людей, які змушені поневірятися і голодувати по кілька днів поспіль. Значного “удару” по безпритульним завдав і “ковід”, кажуть активісти. Особливо у період повного карантину людям просто не було, що їсти та в кого просити допомоги.

За словами експерта з соціальних питань Андрія Павловського, проблема безхатьків роками ігнорується столичною владою, бо “такі люди не голосують”. 

"Проблема повністю ігнорується, тому що безхатченки на вибори не ходять і не голосують. То чим вони цікаві? Діючий мер приділяє увагу тільки тим питанням, які можуть дати йому пропагандистську вигоду, які викликатимуть якісь позитивні емоції до нього і спонукатимуть ще раз голосувати за Кличка. Зверніть увагу, на що витрачаються бюджетні міські гроші — не на реабілітаційні центри для безхатченків, а на побудову скляного моста, викидають десятки мільйони гривень, щоб поставити всього-на-всього лавки у парках. Те, що ззовні — що побачать кияни. Все! Бо це має піар-ефект і на цьому можна погратися перед виборами", — вважає експерт.