У боротьбі з COVID-19 Канада сподівається на плазму крові
Київ • УНН
КИЇВ. 10 листопада. УНН. Канадські служби крові спільно з МОЗ країни наразі продовжують дослідження із використання "антиковідної" плазми під час лікування тяжких хворих. Відомства сподіваються, що отримають новий ефективний інструмент для боротьби з COVID-19, передає УНН з посиланням на CTV News.
Одна з перших пацієнток Альма Тріфт, якій у березні ввели плазму з антитілами до "ковіду", вилікувалася, а зараз допомагає іншим. Тепер жінка стала донором плазми та однією з учасниць дослідження ефективності застосування "антиковідної" плазми.
"Тому що це певний стрес від, наприклад, розуміння того, що наразі взагалі немає цілісних досліджень, тому що це настільки нове. Я хотіла зробити все, що могла, щоб допомогти кожному, хто потрапив у мою ситуацію чи гірше", - зазначила Альма Тріфт.
"Антиковідна" - реконвалесцентна плазма — забирається з крові тих, хто перехворів на COVID-19. Коли людина хвора, її організм починає виробляти антитіла для боротьби з коронавірусом, і саме ці антитіла можуть бути ключем до лікування COVID-19, йдеться у матеріалі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські ІФА-тести можна використовувати для заготівлі “антіковідної” плазми — експерт
"Пожертвувані антитіла можуть потенційно боротися з вірусом, щоб він не міг тривати довго і завдавати шкоду пацієнту. Так що, коли власна імунна система пацієнта вмикається, шкоди може бути завдано значно менше, і він зцілиться швидше", - розповіла директор медичних служб Канадської служби крові Таня Петрашко.
Канадські служби з питань крові зазначають, що наразі в одному дослідженні взяли участь 360 пацієнтів, в іншому - 20 осіб. Їхня мета — допомогти 1200 пацієнтам.
Нагадаємо, що міністр охорони здоров'я Максим Степанов анонсував початок експериментального проекту з лікування COVID-19 плазмою крові. Також планувався початок відбору плазми у перехворілих.
Утім, до протоколу лікування хворих на COVID-19 у МОЗ "антиковідна" плазма досі не внесена. А те, яким чином МОЗ планує налагодити процес збору "антиковідної" плазми та організувати відбір потенційних донорів, наразі не відомо. В українських службах крові поки що не знають, що і як мають робити з плазмою, бо будь-яка нормативна документація від МОЗ з цього питання відсутня.
