Ціни на ліки поза списками МОЗ зростають: моніторинг станом на квітень

Вартість значної кількості лікарських засобів, які не були обрані МОЗ для здешевлення, підвищилась − подекуди до 30%. Це відбувається на тлі запровадження Постанови Кабінету Міністрів №168 та публікації МОЗ списків найпопулярніших вітчизняних препаратів із зниженою ціною. Таким чином частина фармацевтичного ринку залишається дестабілізованою, пише УНН.

Деталі

Станом на квітень 2025 року, МОЗ підготувало два списки вітчизняних ліків, ціни на які мають бути знижені. Перший включає 101 препарат і середнє зниження цін на 25%, хоча заявлялось 30%. Другий − містить 205 препаратів зі зниженням цін у межах 17%. 

За словами народної депутатки, членкині Комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Ольги Стефанишиної, на фармацевтичному ринку України зараз близько 20 тисяч лікарських засобів. Тобто 306 препаратів, які МОЗ робить доступнішими, становлять лише близько 1,5% ринку. Натомість решта лікарських засобів, що не увійшли до переліків ТОП-100, опинилися в зоні ризику щодо зростання цін.

Наприклад, за даними моніторингу, вартість таких препаратів, як "Валавір", "Бетаспан", "Уролесан", "Дарсіл" та інших, демонструє стабільне зростання з січня до квітня 2025 року.

Противірусний препарат "Валавір", зокрема, подорожчав на 75,41 грн, з 933,69 грн до 1009,1 грн, а капсули "Уролесан" виросли в ціні на 37 грн, а розчин для ін'єкцій "Бетаспан" – на 30 грн, за таблетки "Дарсіл" замість 280 грн тепер доведеться заплатити 316 грн, тобто на 36 грн більше.

На прикладі проаналізованих препаратів середнє підвищення цін становило близько 13,5%, що свідчить про загальну тенденцію до подорожчання ліків, які не входять у ТОП-100. За окремими позиціями здорожчання сягає 20-30%. 

Така динаміка викликає занепокоєння, адже багато з відзначених препаратів є необхідними для щоденного або курсового лікування пацієнтів. Якщо й надалі ціни на препарати поза ТОП-списками МОЗ зростатимуть, – це створюватиме дедалі більше фінансове навантаження на гаманці українців в умовах війни та економічної нестабільності, особливо для пацієнтів із хронічними захворюваннями.  

Нагадаємо

Постанова Кабінету міністрів України №168 від 14 лютого 2025 року передбачає нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Зокрема, було запроваджено обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів, а не лише для окремих категорій. Окрім того, постановою заборонено ритейлу укладати маркетингові угоди з фармвиробниками, які давали можливість аптекам робити знижки для пацієнтів, впроваджувати соціальні проєкти і проводити навчання фармацевтів.

Метою постанови було зниження цін на лікарські засоби та підвищення їхньої доступності для населення. Водночас пацієнтські організації застерігали, що надмірне регулювання може призвести до дефіциту ліків, закриття аптек у малих містах і селищах, а також припинення роботи соціальних програм підтримки пацієнтів.

Як повідомили УНН в Державній регуляторній службі, попри те, що ця постанова КМУ регуляторна, вона не проходила їхню експертизу. Там наголосили, що це є порушенням Закону про регуляторну політику. Свої висновки до проєкту постанови не надавали також Мін'юст і Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Омбудсмен Дмитро Лубінець, зокрема, звернувся до МОЗ і регуляторної служби через ризики закриття аптек у селах і малих містах.