Секрет довголіття: які біомаркери можуть допомогти дожити до 100 років
Київ • УНН
Шведське дослідження 44 тисяч людей виявило ключові біомаркери крові, пов'язані з довголіттям. Низькі рівні глюкози, креатиніну та сечової кислоти з 60 років підвищують шанси дожити до 100 років.
Нове дослідження, що охоплює дані 44 тис. шведів, виявило важливі показники, які можуть визначати шанси дожити до 100 років. Серед найбільш значущих факторів — рівні холестерину, глюкози та продуктів обміну речовин, які суттєво відрізняються у довгожителів і тих, хто не дожив до столітнього віку. Дані дослідження опублікували у GeroScience, передає УНН.
Кардинальні відмінності у крові довгожителів
Дослідники виявили, що люди, які дожили до 100 років, в цілому мали нижчі рівні глюкози, креатиніну та сечової кислоти вже з 60 років. Довгожителі рідко мали надзвичайно високі або занадто низькі показники.
Наприклад, дуже мало довгожителів мали рівень глюкози вище 6,5 ммоль/л чи рівень креатиніну понад 125 мкмоль/л у молодшому віці.
Для багатьох біомаркерів як у столітніх, так і в інших людей, показники часто виходять за межі нормальних значень, рекомендованих клінічними настановами. Але це може бути через те, що ці настанови орієнтовані на більш молоде і здорове населення.
Дослідження показало, що всі біомаркери, окрім двох (АЛАТ та альбумін) пов’язані з ймовірністю дожити до 100 років, навіть після врахування віку, статі та супутніх захворювань.
Люди з найнижчими рівнями холестерину і заліза мали менші шанси дожити до 100 років порівняно з тими, хто мав вищі рівні цих показників. Також люди з високими рівнями глюкози, креатиніну, сечової кислоти та маркерів функції печінки мали менші шанси стати столітніми.
Різниця в показниках була незначною для деяких біомаркерів, але для інших — більш вираженою. Наприклад, різниця в рівнях сечової кислоти складала 2,5 % пункти. Це означає, що в групі з найнижчим рівнем сечової кислоти шанси дожити до 100 років становили 4%, а в групі з найвищим рівнем — лише 1,5%.
Хоча ці різниці в загальному були незначними, вони вказують на можливий зв'язок між метаболічним здоров'ям, харчуванням і винятковим довголіттям.
Це дослідження не дозволяє робити висновки щодо того, які саме фактори способу життя або гени відповідають за ці показники. Однак, за словами дослідників, можна припустити, що харчування та споживання алкоголю можуть відігравати певну роль.
Зрештою, різницю в біомаркерах можна помітити ще задовго до смерті, а це свідчить про те, що гени та спосіб життя можуть також впливати на довголіття.
Як проводили дослідження
До цього часу дослідження столітніх людей часто були невеликими і зосереджувалися на обмежених групах, наприклад, зазвичай не включали людей, які живуть у будинках для літніх. Однак цей аналіз є найбільшим на сьогоднішній день.
Ми порівняли біомаркери людей, які дожили до 100 років, з показниками їхніх однолітків, які не досягли такого віку. Ми дослідили, як ці біомаркери пов'язані з шансами дожити до 100 років
У дослідженні брали участь 44 000 шведів, які пройшли медичні огляди у віці від 64 до 99 років. Ці люди були частиною так званої когорти Amoris. Потім за їхнім здоров’ям стежили за допомогою даних зі шведського реєстру протягом 35 років. З цієї групи 1 224 людини, або 2,7%, дожили до 100 років, причому більшість із них (85%) були жінки.
Ми включили 12 біомаркерів, що стосуються запалення, метаболізму, функції печінки та нирок, а також можливого недоїдання та анемії. Усі ці маркери пов’язані з процесами старіння або смертністю в інших дослідженнях
Біомаркером, що стосується запалення, була сечова кислота – це відходи в організмі, що утворюються під час перетравлення певних продуктів.
Також науковці вивчали показники, які пов’язані з обміном речовин і функціями організму, такі як загальний холестерин і рівень глюкози. Окрім цього, вчені звернули увагу на функцію печінки.
"Ми досліджували креатинін, що пов’язаний з функцією нирок, а також залізо, які є показниками анемії. І, нарешті, вивчали альбумін — біомаркер, що відображає стан харчування людини", - додали у дослідженні.
Нагадаємо
Ознаки старіння швидше проходять через два періоди швидких змін протягом життя. Нове дослідження показало, що найбільші зміни в організмі людини відбуваються у віці 44 і 60 років. Вчені виявили трансформації в молекулах, пов'язаних з метаболізмом та імунною системою.