Принцип "я не такий багатий, щоб купувати дешеві речі" більше не працює - економіст

В Україні з моменту повномасштабного вторгнення купівельна спроможність громадян значно знизилась. Це підтверджують і дослідження -  українці намагаються економити на всьому - навіть на ліках. Пацієнти дедалі частіше обирають не відомий бренд, а дешевший аналог. А як показує аналіз цінової політики, вартість одного й того ж препарату у різних вітчизняних виробників може суттєво відрізнятись, пише УНН.

Споживач обирає гаманцем

Відповідно до дослідження Gradus Research у 2024 році в Україні посилився тренд щодо економії споживачів. Дві третини респондентів (65%) минулого року надавали перевагу дешевшим брендам. При цьому їжа та ліки традиційно були в топі споживання, і були тими категоріями, на яких найменше економлять.

Голова Комітету економістів України  Андрій Новак у коментарі УНН зазначив, що тренд на економію зберігається й у 2025 році.

Безумовно, що в тому числі внаслідок війни багаторічної в Україні у нас значно знизилась купівельна спроможність більшості українців, і тому більшість українців вибирає товари і послуги за основним принципом - мінімальна ціна. І навіть ті, хто раніше вважали, що вони відносяться до так званого середнього класу, і час від часу купували товари середньої вартості, навіть дорогої вартості, брендовані товари, зараз змушені також переходити в категорію споживачів, які обирають товари і послуги якраз за критерієм якомога нижчої ціни на ці товари і послуги

За його словами, це зумовило й переформатування ринків на користь дешевих виробників і дешевих товарів.

Через зниження купівельної спроможності більшість українців змушені обирати раціональне споживання, яке зводиться до споживання якомога дешевших товарів і послуг. Принцип той, що я не такий багатий, щоб купувати дешеві речі, зараз він для більшості українців не працює

Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що українцям, які живуть на прожитковий мінімум цьогоріч навіть не вистачало коштів на їжу. За його словами, така ж ситуація буде й наступного року, адже Уряд закладає в бюджет-2026 нереалістичні показники.

За розрахунками Міністерства соціальної політики, лише реальна вартість тільки продуктів станом на червень 2025 року була вищою, ніж пропонований Урядом розмір прожиткового мінімуму для кожної з основних соціальних та демографічних груп населення на 2026 рік. Цифри говорять самі за себе

На ліках теж економлять

Соціологічне дослідження вказує , що українців цього року турбує зростання ціни на ліки, адже 62% їхніх витрат йдуть саме на препарати. Тому вони вважають це проблемою.

Якщо раніше на ліках майже не економили, то зараз українці все частіше обирають в аптеках найдешевший аналог необхідного їм препарату. 

"Українці все рідше звертають увагу на бренд виробника і все частіше обирають препарати з огляду на вартість. Люди намагаються купити дешевше. Якщо раніше приходили в аптеку і ціну не питали, то зараз приходять і кажуть: дайте мені препарат або щось схоже, тільки дешевше", – розповіла в коментарі УНН голова ГО "Всеукраїнське об’єднання "Миколаївська фармацевтична асоціація Фармрада" Олена Пруднікова.

Для багатьох пацієнтів бренд уже не асоціюється з якістю, натомість саме ціна стала ключовим критерієм для переваги.

Підштовхує до купівлі дешевших ліків й нове законодавство. Аптеки тепер зобовʼязані мати в асортименті найдешевший препарат на ринку, а фармацевти – його пропонувати пацієнтам. Тож, якщо ви прийдете в аптеку за парацетамолом, то вам будуть зобовʼязані запропонувати "Парацетамол-Здоров'я" за 24,30 грн, а не популярний раніше "Парацетамол-Дарниця", бо вартість останнього – 30,90 грн, за даними онлайн-агрегатора для пошуку ліків Tabletki.ua.

Така ж історія зі ще одним популярним жарознижуючим препаратом. Наприклад, аптекарі вам запропонують "Ібупрофен" від "Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу" за 59 грн замість звичного "Ібупрофен-Дарниця" за 70,30 грн.

Крім того, тепер фармацевт буде зобовʼязаний запропонувати "Валідол" виробництва "Фармак", адже він на ринку найдешевший і коштує 12,10 грн. Його найближчий конкурент на 2 грн дорожчий.

Відомий всім засіб від головного болю "Цитрамон-Дарниця" витісняє з ринку аналог, який дешевший на понад 15 грн.

Разюча різниця ціни й на популярний під час застуд засобом від болю в горлі. Борщагівський "Септефрил" продається по по 44,48 грн, що вдвічі дешевше від його аналогів.

Звісно, такий підхід може не подобатися тим гравцям ринку, які програють цінову битву і їх продажі від цього знижують. 

Важливо розуміти, що через падіння купівельної спроможності українці дедалі частіше обирають найнижчу ціну, і ця тенденція охопила навіть ліки. У результаті дешеві аналоги витісняють дорожчі препарати, а фармринок змінює правила гри на користь виробників із мінімальними цінами. Для держави це сигнал: поки доходи населення знижуються, а головним критерієм вибору для пацієнтів буде лише гаманець.

Справа в тому, що компанії, особливо рівня середнього і вищого, завжди адаптуються до тенденцій ринку і будь-яка компанія, навіть якщо вона випускає дорогі бренди, завжди може відкривати лінійки дешевших брендів середньої і низької вартості. Тобто ті компанії, які адаптуються, завойовують більшість ринків, - ті ринки, на які вони можливо раніше навіть не звертали увагу. Але зараз економічна ситуація їх змушує також змінювати структуру виробництва, структуру ціноутворення на свої товари. І той, хто адаптується і відкриває дешевші лінійки, той в підсумку виграє