Прозорий конкурс на посаду директора-розпорядника ФГВФО: вимоги МВФ та виклики для Нацбанку України

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) відіграє критично важливу роль у фінансовій системі України, забезпечуючи захист інтересів вкладників та сприяючи стабільності банківського сектору. З огляду на цю роль, міжнародні партнери переконані, що призначення директора-розпорядника ФГВФО повинно відбуватися прозоро та на основі конкурсного відбору. Така вимога міститься, зокрема, у Меморандумі про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Однак, попри очевидну необхідність і вимоги іноземних кредиторів, Україна досі не запровадила належну процедуру призначення на цю ключову посаду, пише УНН.

Вимоги МВФ: прозорість та відкритість

МВФ неодноразово підкреслював важливість прозорості у процесах призначення керівництва ключових державних установ. Не виключенням став і Фонд гарантування вкладів. Експерти МВФ під час перемовин з українською стороною наголошують, що відкритий конкурс забезпечує обрання найкращих кандидатів, які мають необхідний досвід, знання та компетентність для ефективного управління установою. Це, своєю чергою, підвищує довіру до фінансової системи як з боку громадськості, так і з боку міжнародних партнерів.

Наразі в українському законодавстві відсутня процедура проведення відкритого конкурсу на посаду директора-розпорядника ФГВФО. На вимогу МВФ Україна погодилася її розробити й запровадити навесні 2025 року. Це, зокрема, закріплено у Меморандумі, підписаному з МВФ. Відповідні зміни до законодавства повинен розробити Нацбанк, який є регулятором банківської системи, у тому числі роботи Фонду гарантування вкладів.

Під час звіту у комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики голова Національного банку, окреслюючи перелік стратегічних завдань на 2024 рік, вказав одним із них "ретельну реалізацію взятих на себе зобов'язань, зокрема перед МВФ і ЄС".

Виклики для Нацбанку України

Запровадження відкритого конкурсу вимагатиме від НБУ розробки нових регуляторних документів, а також створення незалежної комісії, яка б здійснювала оцінку кандидатів на цю посаду. Наразі, відповідно до законодавства, призначенням директора-розпорядника ФГВФО займається Адміністративна рада Фонду, до якої входять представники НБУ та Мінфіну. 

Після того, як попередня очільниця ФГВФО Світлана Рекрут пішла з посади, постало питання призначення нового директора-розпорядника Фонду. Наразі, за даними ЗМІ, розглядається дві основні кандидатури - очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш і в.о. директора-розпорядника ФГВФО Ольга Білай.

Журналісти з'ясували, що Адмінрада Фонду хоче призначити нового очільника в закритому режимі попри те, що МВФ відкрито критикує такий підхід до кадрової політики.

Фактично, відповідно до домовленостей з МВФ, відкритий конкурс на посаду директора-розпорядника ФГВФО повинен відбутися через пів року. До того часу обов'язки очільника може виконувати Білай, адже який сенс призначати нового керівника на 6-7 місяців, а потім його змінювати?

Проте такий поспіх Нацбанку може бути пов'язаний з тим, що Поляруш, як стверджують ЗМІ, має далеко не бездоганну репутацію. Він, як стверджується, неодноразово виїжджав за кордон після початку широкомасштабного вторгнення. Зокрема, журналісти повідомили, що у листопаді 2022 року Поляруш отримав дозвіл на виїзд за межі країни від одіозного ексзаступника міністра оборони, який наразі є підозрюваним у корупційних злочинах. Йому дозволили виїжджати за кордон на елітному автомобілі Lexus за гуманітарною допомогою. Водночас, на яких підставах Поляруш їздив за кордон з лютого по листопад 2022 року, поки не відомо.

Член комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Микола Величкович вважає, що правоохоронці повинні розібратися з виїздами Поляруша за кордон. А член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Геннадій Касай не виключає, що у Поляруша можуть виникнути через це проблеми під час проходження спецперевірки як кандидата на посаду директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Наслідки зволікання

Ігнорування вимог міжнародних партнерів щодо прозорого процесу призначення на ключові посади, зокрема директора-розпорядника ФГВФО, може мати серйозні наслідки для України, зазначають експерти. По-перше, це може призвести до втрати довіри з боку МВФ, що, своєю чергою, може негативно вплинути на подальше фінансування з боку цієї організації. 

"Якщо МВФ вимагає по цій посаді відкритого конкурсу, то українській владі варто не просто прислухатися, а так і зробити. Бо якщо і далі Україна буде крок за кроком робити всупереч рекомендаціям наших партнерів, у яких ми без кінця беремо різного роду допомогу - від військової до фінансової, то в якийсь момент просто постане питання надання цієї допомоги, чи її зменшення", - вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Владі не слід забувати, що в умовах широкомасштабної війни рф українська економіка повністю залежить від іноземної фінансової допомоги, вважає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. Експерт підкреслив, під час ухвалення рішень політичне керівництво нашої країни завжди повинне орієнтуватися на національні інтереси.

"У нинішніх умовах, в умовах тотальної залежності від зовнішнього фінансування, безумовно, ігнорувати інтереси МВФ небезпечно, це може призвести до призупинення співпраці, може призвести до певних фінансово-економічних негараздів для української економіки… Тож, зважаючи на нашу фінансову залежність, ми повинні враховувати вимоги МВФ, зважаючи на фінансування, без якого ми зараз не можемо обійтися", - зазначив Бортник.

Окрім загрози зриву надання допомоги від МВФ, зволікання з розробкою процедури відкритого конкурсу на посаду очільника Фонду гарантування вкладів має і внутрішньодержавні ризики. Це може підірвати довіру вкладників до ФГВФО та загалом до банківської системи, особливо в умовах економічної нестабільності. 

 "У будь-якому разі ця установа надзвичайно важлива у фінансовій системі. Від функціонування, насправді, ФГВФО залежить повністю довіра суспільства до банківської системи", - додав Бортник.

Врешті, призначення на посаду людини з небездоганною репутацією може відштовхнути іноземних інвесторів і донорів, які сприймають відсутність прозорості в процесах управління як сигнал про ризики в економіці країни.

Тож, запровадження процедури відкритого конкурсу для призначення директора-розпорядника ФГВФО є не лише вимогою МВФ, але й необхідною умовою для зміцнення довіри до фінансової системи України. Національний банк України має зробити цей крок, аби забезпечити прозорість, відкритість і професіоналізм у роботі ключових інституцій. Лише таким чином можна гарантувати стабільність банківського сектору та зберегти підтримку з боку міжнародних партнерів.

Нагадаємо

За даними Міністерства фінансів, лише цього року бюджетна підтримка від МВФ є другим за обсягом зовнішнім фінансуванням України. У 2024 році вона становить 3,1 млрд доларів. Загалом же у межах співпраці з Фондом до держбюджету надійшло вже 7,6 млрд доларів.

Наступна місія МВФ у контексті підготовки до п'ятого перегляду програми розширеного фінансування розпочнеться у вересні. Експертні обговорення фокусуватимуться на стані виконання Україною умов Меморандуму про економічну та фінансову політику. Планується, що в результаті успішного перегляду програми Україна отримає наступний транш від МВФ обсягом близько 1,1 млрд доларів.